Євгенія Сергіївна Захватова - Феномен доктора Хауса

чому індійчат убивати можна, а негренят — ні. Гайнс зауважив, що вибір учителів і учнів школи п’єси для театральної постановки став плодом неуцтва. Представник влади підтвердив, що після зустрічі з президентом відділення NAACP було ухвалене спільне рішення відмовитися від демонстрації п’єси «Десять індійчат». Щоправда, згодом постановка все-таки була дозволена.

Скандальне фото солдатських трун

У травні 2004 року з ефіру телеканалу ABC військовою цензурою була знята програма, в якій оприлюднювався список усіх загиблих в Іраку американських солдатів. Рішення власника 62 американських телестанцій зняти з ефіру телеканалу ABC програму мотивували «деякими політичними міркуваннями». Проте тут-таки заявили, що для міст, жителі яких не змогли побачити передачу, буде підготовлений спеціальний радіовипуск. Кількома днями раніше вибухнув іще один скандал: співробітниця авіакомпанії, що перевозила труни з американськими солдатами з Іраку, опублікувала фотографії трун у газеті «Сієтл Таймс» та інтернеті. Пентагон заявив рішучий протест. Інтернет-сайт незабаром закрився, а фотографа під тиском військових авіакомпанія вимушена була звільнити. Проте, незважаючи на трагізм теми, заборонена передача не стала сенсацією для Америки. Перелік прізвищ тричі переривався рекламою, а трансляція програми на «Таймс-сквер» практично не змінила стрімкого життя Нью-Йорка.

Цензура в США не здає позицій. За сто років цензори практично не змінилися: як і раніше, їхніми жертвами стають виразники нетривіальних поглядів. Жертвами американської цензури бували діячі культури, що нині стали класиками. Ось кілька прикладів за останні 100 років, які підтверджують, що будь-яке цензурне обмеження — лише прояв войовничого неуцтва тих, хто ці обмеження вводить.

— 1911 рік. Американський газетний магнат Герст володів значними ділянками землі в Мексиці, над якими нависла загроза конфіскації. Тоді Герст дав команду почати пропагандистську кампанію з метою змусити США оголосити Мексиці війну. Газети Герста публікували похмурі матеріали про те, як сотні тисяч мексиканських солдатів, озброєних до зубів, марширують до кордону США, аби знищити все живе. Єдина газета, яка ризикнула перевірити декларації Герста, — «Чикаго триб’юн» — послала в Мехіко свого репортера. Той жахнувся: жодних приготувань до війни із північним сусідою в Мексиці не велося. Репортер написав серію статей, що викривали брехню газет Герста, але половину з них так і не зміг опублікувати. У 1941 році 25-річний режисер Орсон Веллс зняв за власним сценарієм фільм «Громадянин Кейн», у якому головний герой володів впізнаваними рисами магната. Газети і радіостанції Герста почали справжнє цензурне цькування цього фільму.

— 1918 рік. Конгрес США ухвалює Закон про підбурювання, що заборонив усну або друковану критику на адресу американського уряду, конституції і прапора. Після бурхливих протестів і серії судових процесів закон був скасований у 1921 році.

— 1922 рік. Міністерство Пошти США спалило 500 екземплярів роману Джеймса Джойса «Уліс». Приводом для цього послужив висновок про роман ряду впливових релігійних діячів, що вважали його аморальним і непристойним.

— 1938 рік. Виробники тютюнових виробів заблокували публікацію результатів досліджень, які доводять, що 44 % випадків захворювання на рак легенів викликається тютюнопалінням.

— 1941 рік. Конгрес США уповноважив Президента Франкліна Рузвельта створити особливе Управління цензури (Office of Censorship).

— 1948 рік. Відповідно до Кодексу Гейса (система самоцензури, прийнята голівудськими студіями, яка регулювала зміст американських фільмів з 1934 по 1967 рік) було ухвалене перше цензурне рішення. Слід було вирізати ряд епізодів із фільму італійського режисера Вітторіо Де Сика «Викрадачі велосипедів». Прокатники фільму та режисер не пішли на це. В результаті багато кінотеатрів відмовилися показувати фільм, тому що офіційно його прокат у США не був схвалений.

Кодекс Гейса (Production Code, Hays Code) — етичний кодекс випуску фільмів у Голівуді, прийнятий в 1930 році Асоціацією виробників і прокатників фільмів (сучасна Американська асоціація кіно компаній), що став у 1934 році неофіційним, але діючим національним стандартом США. У 1960-і роки студії відмовилися від дотримання заборон застарілого кодексу, і в 1967 році його було скасовано. Кодекс названий по імені політика-республіканця Вільяма Гарисона Гейса (William Harrison Hays), який в 1922–1945 роках очолював Асоціацію). Сьогодні в США діє Система рейтингів Американської асоціації кінокомпаній, що обмежує аудиторію фільмів, які містять насильство та сексуальні сцени, за рахунок виключення з цієї аудиторії дітей та підлітків. Проте її рішення є чисто рекомендаційними і в переважній більшості випадків ігноруються на практиці.

— 1964 рік. У США відбувся унікальний судовий процес: штат Огайо проти фільму Луї Малля «Коханці». Процес закінчився нічим — суддя постановив, що не може винести ухвалу, поки не перегляне «Коханців». Проте «Коханців» він не може переглянути, тому що не хоче витрачати час на перегляд аморальних фільмів.

— 1967 рік. Культовий британський рок-гурт «Rolling Stones» стикається з цензурою на американському телебаченні. Гурт погоджуються допустити до участі в одному популярному шоу за умови, що виконувані пісні будуть заздалегідь затверджені.

— 1990 рік. Жертвою цензури став музей. Центр сучасного мистецтва в місті Цинциннатті (штат Огайо) піддався судовому переслідуванню за виставку фотографій Роберта Метлторпа, які цензори визнали порнографічними.

— 1996 рік. Жертвою цензорів однієї зі шкіл штату Нью-Гемпшир став… Вільям Шекспір. Цензори заборонили постановку в шкільному театрі п’єси «Дванадцята ніч», визнавши її «неполіткоректною».

— 2003 рік. У згаданому раніше Цинциннатті після протестів мусульманської громади скасовані покази знаменитого спектаклю «Рай» режисера Глен О’Меллі. Декілька католицьких університетів відмовилися надати приміщення для прокату відомої феміністичної п’єси Єви Енслер «Монологи вагіни».

Як видно, у творців «Доктора Хауса» до 2004 року були всі підстави побоюватися цензурних утисків. Невідомо, як були прийняті неполіткоректні хаусизми цензурою. Немає інформації про те, що якісь репліки Хауса не були пропущені. Але ті, які залишилися і пішли в народ, перекочувавши з серіалу на футболки, підтверджують: той, хто вважає себе шанувальником «House M. D.», зробив свій вибір на користь цього фільму, втомившись від політкоректності, подвійних стандартів і консервативності суспільства.

Коли вже зайшла мова про американську цензуру, варто сказати кілька слів про цензуру в Україні. А точніше — про спроби відродити її на державному рівні, які носять безсистемний та невмотивованих характер. Почати з того, що Україна як складова російської, а потім — радянської імперії переживала ті ж самі цензурні утиски, що діяли на всій території, підконтрольній як царському уряду, так і радянській владі. Послаблення цензурного тиску на короткий час відбулося в Українській РСР з середини 1920-х до початку 1930-х років: діячів української культури, що творили в цей період, згодом розстріляли за так звану антирадянську діяльність, і значно пізніше їхня творча спадщина отримала загальну назву «Розстріляне Відродження». Пізніше заборонялися до друку книжки, купюрувалися або зовсім не виходили на екран фільми (відомий випадок — знищені всі робочі матеріали фільму «Звірте ваші