Джейн Б. Бурка - Прокрастинація

Чого мене це навчило? Пригадайте, як ви керували процесом на початку вашого проекту — від визначення вашої поведінкової цілі до початку роботи та до її доведення до кінця. Яку б одну зміну ви внесли до цього процесу наступного разу? Як Тревор, котрий зрозумів, що гуртожиток не сприяє навчанню, і вирішив попрацювати в бібліотеці, яку одну зміну ви внесли б, аби підвищити свої шанси на успіх наступного разу?

Сподіваємося, що ви також дізналися щось про себе протягом цього тижня. Що такого ви знаєте зараз, чого не знали раніше? Хай чого ви навчитеся, це має допомогти вам підготуватись до наступного раунду вашого бою із прокрастинацією. Тож не знецінюйте жодного аспекту вашого тижневого експерименту, адже, незалежно від того, як ви справились чи не справились, ви можете з цього вчитися.

13. Вчимося визначати час

Ззовні прокрастинація видається цілком елементарною проблемою поганого управління часом. Якби ви краще організовували свій час та використовували його ефективніше, вам не довелося би прокрастинувати. Правильно? З такими думками багато прокрастинаторів звертаються за консультаціями до експертів із тайм-менеджменту. Ви вже, мабуть, читали щось із величезного списку літератури у цій сфері та заходили на веб-сайти авторів, експертів і тренерів, які працюють у гігантській індустрії тайм-менеджменту. Можливо, вам видаються мудрими їхні поради про прийняття календарних систем, використання списків справ, визначення пріоритетів і ухвалення правильних рішень. Більшість експертів із тайм-менеджменту дають коротку настанову — припиніть прокрастинувати. Та якщо ви читаєте цю книжку з прокрастинації, то вам, мабуть, не вдалося впровадити в дію ці розумні рекомендації. Якби ви могли, то вже би це зробили. Чому ж ви не можете?

Як ми зауважили в Розділі 6, час — це один із найбільших викликів для прокрастинаторів. Вони одержимі часом, рахують години й хвилини або ж роблять вигляд, що час не має взагалі жодного значення. Прокрастинатор грається із часом в ігри, намагаючись його перехитрувати: «Сьогодні ввечері я подивлюсь фільм і все одно зроблю свій звіт до завтрашнього ранку». «Часу завжди більше; час — це ж не предмет».

І попри весь їхній досвід загравань із його обмеженнями, прокрастинатори мають досить нереалістичне бачення часу. Коли мова заходить про час, їхнє ставлення радше схоже на «видавання бажаного за дійсне»; вони сподіваються виявити, що часу більше, ніж його є насправді, так, наче кількість часу можна розтягнути і вона зовсім не є обмеженою.

Можливо, саме цей аспект часу — що його кількість фіксована, вимірювана і скінченна — це те, що так важко прийняти прокрастинаторам. Прокрастинатори, як ми вже помітили, радше перебуватимуть у туманних уявленнях про потенційне і можливе, вони не люблять конкретного, вимірюваного й обмеженого. Коли врешті-решт їм бракує часу, вони відчувають здивування, розчарування і навіть образу. Щоб впроваджувати техніки тайм-менеджменту із цієї книги та інших, вам, можливо, доведеться зіткнутися з власним підходом до часу — видаванням бажаного за дійсне.

Час подумати про час

Якщо ви обирали собі поведінкову ціль на наступний тиждень, чи думали ви про те, коли збираєтеся працювати над її виконанням? Щоб мислити більш реалістично про використання свого часу для досягнення цілі, корисно планувати наперед. Ми знаємо, що багато прокрастинаторів проти цього. Ми не пропонуємо вам відмовитись від вашої спонтанності й стати машиною, яка працює точно за розкладом. Так само ми не закликаємо вас витрачати на планування стільки часу, що це стає ще одним способом прокрастинації, бо в якийсь момент вам потрібно перейти від планування до роботи над вашою ціллю. Але ми пропонуємо вам виділити якийсь час, щоб подумати про час.

Знаємо, що планування може бути особливо складним для людей із СДУ та проблемами виконавчої функції. У будь-якому разі, до планування слід підходити з особливою обережністю та уважністю і брати до уваги особливості конкретного мозку. Техніки для людей з СДУ та виконавчою дисфункцією викладені в Розділі 16. Думки, викладені в цьому розділі, допоможуть вам реалізувати наведені нижче пропозиції. Коли ви плануєте наперед, ви маєте можливість попрацювати з вашим мозком у відносному спокої, перш ніж над ним візьме верх паніка через наближення дедлайну. Порівняйте, наскільки вдало ви плануєте в розслабленому стані із гарячковим мисленням, яке створює вам проблеми в останню хвилину. Як ми вже побачили, підвищений стрес впливає на когнітивні функції, незамінні у плануванні, тож ви, ймовірніше, плануватимете більш ефективно, якщо розпочнете до того, як будете виснажені. І, навпаки, брак планування підвищує шанси на те, що ви гарячкуватимете, коли у вас залишатиметься менше часу. Як сказав Алан Лакейн, перший експерт із тайм-менеджменту, «якщо ви зазнали невдачі з плануванням — то ви запланували зазнати невдачі».[196]

Люди можуть опиратися плануванню, бо це начебто стосується майбутнього, а вони хочуть жити сьогодні, в теперішньому. Вони можуть відчувати себе у пастці власного зобов’язання займатися чимось у майбутньому, вони наче обмежують свою свободу. Планування не обов’язково означає зобов’язання використовувати кожну годину кожного дня; Будьте готові до неочікуваного й пам’ятайте, що ви також маєте право на спонтанні радощі та відпочинок для відновлення сил. Прокрастинатори можуть відчувати таку провину за втрачений час, що змушують себе використовувати кожну хвилину продуктивно, і в результаті розуміють, що їхні очікування надто високі і їх неможливо досягнути. Проблема не у плануванні, а в напруженні.

Однак план використання часу може бути вашим найкращим другом, зв’язком із вашим майбутнім. Процитуємо Алана Лакейна ще раз: «Планувати — це перенести майбутнє у сьогодення, щоби мати можливість зробити щось із ним зараз».[197] Аби стати вашим другом, часовий план має бути реалістичним і чутливим до обставин. Планування часу ґрунтується на вашому реальному баченні того, що ви таки робите, — це не лише програмування необхідної для виконання роботи.

Оскільки ви плануєте працювати над досягненням обраної вами поведінкової цілі, погляньмо, як ви збираєтеся виділяти час на виконання кроків, які наближують вас до мети. Коли ви думаєте про наступний тиждень, чи знаєте ви, яку кількість часу можете використати? Чи усвідомлюєте ви взяті на себе обов’язки? Чи передбачили ви час на звичні для вас справи, наприклад перегляд новин чи ведення блогу? Чи передбачили ви цього тижня щось незвичайне, наприклад приїзд гостей, семінар на вихідних або спортивні змагання?

Антиграфік

Ми розробляли свої тренінги з прокрастинації разом із психологом Нейлом Фьоре з Консультаційного центру при Каліфорнійському університеті в Берклі. Він зрозумів, що багато людей встановлюють для себе графік, якого ніколи не дотримуються, тоді вони розчаровуються — і врешті здаються. Тому доктор Фьоре розробив метод ведення обліку часу, який не базується на тому, що люди мають робити. Натомість, він