Дані Балл - Заручники шлюбу, Дані Балл

- Дякую, ти все продумав, це дуже неочікувано. 

- Хочу сказати не великий тост. Я щасливий, що ти є в моєму житті, не дивлячись на все, що ми пройшли. Я ціную тебе і кожен день прожитий з тобою. І хочу, щоб завжди так було.

- Я не планую кудись діватися, тому буду поруч доки ти цього будеш хотіти.

- Саме, через те що я хочу, щоб це було так і ти була поруч зі мною завжди, в мене буде до тебе питання. - Діставши маленьку, оксамитову коробочку з кишені, я став на одне коліно перед своєю дружиною, як головний герой заїждженого романтичного фільму. - Аделіна, чи станеш ти моєю дружиною, щоб бути зі мною поруч не дивлячись ні на проблеми, ні на перешкоди, радіти і сміятись, доповнювати один одного.

- Ти... Ти робиш мені пропозицію? Ми ж одружені вже.

- Коли ти скажеш - так, ми розлучимося і знову одружимося, я хочу щоб в нас був справжній шлюб, весілля яке ми захочемо, все лише для нас, а не для бізнесу чи ділових партнерів. Давай розпочнемо нашу історію, такою якою вона має бути.

- Так! Так! Так! Я згодна. Звичайно згодна! 

- Чудово, бо я сумнівався, думав що ти вважатимеш мене дурником, якому нічого робити, тому він постійно одружується.

- На мені ти можеш одружуватись постійно. Я тебе лише більше почну кохати. - Я підвівся і Ліна мене обійняла.

- Ти мене кохаєш? - Здається вона не зрозуміла, що майже зізналась мені в коханні.

- Я... Кхе-кхе, я мабуть... Так! Я тебе кохаю! Я дійсно тебе кохаю і давно, лише не могла собі зізнатися. Але коли ми не були поруч, то зрозуміла, що марно це заперечувати.

- Мишеня, я також тебе кохаю! З першого поцілунку усвідомив, що ти доторкнулась до мого серця і забрала його часточку.