Salamander - Темні нащадки, Salamander

Він подивився на її батька, який мовчки стояв поруч. Трон був його, але він не хотів давати Аурелії надію, що все може змінитися.

- Ти не відпустиш його, - сказала Аурелія, її серце обпікало біль, коли вона дивилась на Даріуса. - Я не дозволю тобі використовувати його.

- Ти вже не можеш змінити ситуацію, - відповів Каель, його слова були як холодний дощ. - Я вирішив, що Даріус стане моїм союзником. Ти ж хочеш зберегти його живим? Тоді слухай.

Аурелія знала, що її вибір тепер дуже обмежений. Але вона не могла піддатися. Її брат, її любов, її душа - вони були важливими для неї більше за все на світі.

- Що тобі потрібно, Каель? - запитала вона, приховуючи біль і тривогу.

Каель посміхнувся, знаючи, що вона на межі. Він міг маніпулювати нею, але вона залишалась незламною.

- Ми можемо почати все заново, - відповів він, його голос був вже спокійніший. - Можеш стати моєю королевою, і всі твої побоювання зникнуть. Скажи лише слово, і все буде твоїм.

Аурелія стояла, серце її билося в лютому ритмі. Але її відповідь була вже готова. Вона не дозволить йому зламати її дух.

- Я вибираю свою сім'ю і свою гідність, - сказала вона твердо. - І я не дам тобі зламати мене.

Каель нахилив голову, його погляд спалахнув темною силою. Він вивчив її обличчя, шукаючи слабкість, але не знайшов нічого, крім рішучості. Його усмішка зникла, поступившись місцем холоду.

- Ти не розумієш, Ауреліє, - сказав він, його голос став крижаним. - Твоя сім'я - це ілюзія. Даріус зробить усе, щоб врятувати себе. А Лукас...

Він кинув погляд на Лукаса, якого тримали стражники.

- ... він смертний, навіть якщо ти наділила його магією. Його життя коротке, і він лише тягар для тебе.

Лукас рвонувся, намагаючись вирватися з рук стражників, але марно.

- Я не тягар, - гаркнув він, його голос був сповнений гніву. - І я ніколи не дозволю тобі завдати їй болю.

Аурелія відчула, як її серце стискається від болю і люті. Вона ступила вперед, не звертаючи уваги на те, що стражники могли зупинити її будь-якої миті.

- Ти ніколи не зрозумієш, що таке любов, Каель, - сказала вона, її голос був спокійним, але в ньому відчувалась сила. - І ти ніколи не змусиш мене стати тим, ким я не є.

Каель піднявся з трону, його крила розкрилися за спиною, немов символ влади і загрози. Він підійшов до неї, зупинившись на відстані витягнутої руки.

- Ауреліє, ти забуваєш, з ким маєш справу. Ти думаєш, що можеш протистояти мені? Моїй армії?

Аурелія глибоко вдихнула, а потім знову подивилася йому прямо в очі.

- Я не боюся тебе, Каель. І ти це знаєш.

Каель замовк, його погляд на мить пом'якшав, але тільки на мить. Він повернувся до Даріуса, який мовчки стояв у кайданах.

- Як бачиш, твоя сестра вірить у свої сили, - сказав він йому. - Але я змушу її обрати правильний шлях.

Він махнув рукою, і стражники повели Лукаса до виходу. Аурелія спробувала кинутись за ним, але Каель схопив її за руку.

- Залишайся тут, принцесо, - промовив він, його голос знову став тихим, майже ласкавим. - У нас із тобою ще багато справ.

Аурелія вирвала руку з його хватки, і її очі спалахнули магією.

- Я не твоя, Каель. І ніколи не буду.

Каель відпустив її руку, але його погляд залишався холодним і впевненим.

- Ти можеш ображатися, заперечувати, боротися, - сказав він, крокуючи до трону. - Але це нічого не змінить. Я взяв трон, бо маю на це право. І я не віддам його нікому, навіть тобі.

- Даремно ти так думаєш, - відповіла Аурелія, її голос був рівним, але всередині неї закипала лють. - Твоя влада тримається на страху. Але страх не вічний.

Каель лише посміхнувся, немов її слова були дитячими казками. Він обернувся до стражників.

- Відведіть принцесу до її покоїв, - сказав він, не дивлячись на неї. - Вона повинна подумати над своїм місцем у цьому світі.

- Я нікуди не піду, - сказала Аурелія, зробивши крок уперед. Її магія пульсувала в повітрі, і стражники розгублено подивилися на Каеля.

Каель зупинився й обернувся, розглядаючи її уважно.

- Ти хочеш кинути мені виклик зараз? - спитав він, розправляючи крила, які заповнили простір тронного залу. - Давай, спробуй.

Даріус, досі стоячи в кайданах, спробував щось сказати, але Каель зробив жест, змусивши його замовкнути.

- Каелю, досить! - прокричав Лукас, вириваючись із рук стражників. - Її бій - не з тобою. Ти знаєш, хто справжній ворог!

Каель проігнорував його слова, зосереджуючи всю увагу на Аурелії.

- Що ти зробиш, сестро? Ти така сильна? Доведи.

Аурелія вдихнула глибоко, намагаючись утримати свою магію від вибуху. Вона знала, що зараз не час для повної сутички. Їй потрібно більше підтримки, більше часу.

- Я не буду грати за твоїми правилами, Каелю, - сказала вона. - Але я знайду спосіб зруйнувати все, що ти побудував на брехні.

Каель тихо засміявся, його сміх лунав у залі як відлуння.

- Тоді удачі, принцесо, - сказав він, махнувши рукою. - Але пам'ятай, у мене завжди буде перевага.

Стражники підняли Лукаса, змусивши його покинути зал разом із Даріусом.

Аурелія стояла посеред тронного залу, відчуваючи, як її магія пульсує, готова вирватися назовні. Вона дивилася на Каеля, який розслаблено сидів на троні, наче він тут народився. Його постава випромінювала впевненість, що дратувала її ще більше.

- Ти навіть не усвідомлюєш, у що вліз, - прошипіла вона, стискаючи кулаки так сильно, що нігті врізалися в шкіру. - У цьому світі є сили, які сильніші за тебе. І вони тобі не підкоряться.

Каель ледь помітно посміхнувся. Його очі блищали холодом і зверхністю.

- А ти не розумієш, наскільки я сильний, Ауреліє, - відповів він тихо, але його слова відлунювалися залом, немов наказ. - Твоя магія, твоя злість - усе це марно, якщо ти не навчишся контролювати свої емоції. Ти завжди слабка, коли керуєшся почуттями.

Аурелія вийшла вперед, готова відповісти, але зрозуміла, що ця розмова ні до чого не приведе. Він надто впевнений у собі, надто задоволений своєю владою. Розвернувшись, вона зробила крок до дверей.