Kara Star - Світ моїх фантазій, Kara Star

Я схопила із заднього кармана штанів юнака річ, що виблискувала на сонці і тепер в моїй руці красувався мисливський ніж, який гострим кінцем вже торкнувся моєї шиї.

— Кірілло, постав ніж!

— Відпусти його. Мені вже все одно на своє життя. На те, встромлю я його в горло чи ні, — я ще більше надавила заточеним предметом у свою тендітну шкіру, — Але його я не дозволю тобі зачепити. В інакшому випадку без жертв не обійдеться. Ти мене знаєш.

Кеншін відпустив хлопця, за якого я встала на захист ціною життя. Підійшов ближче, відібрав ножа, розвернувся і мовчки пішов. Я відчувала його енергетику, відчувала його ненависть, але з середини моєї душі йшла затуманена пустота. Можливо, вона йшла навіть не йому в адрес, а загалом до цілого життя, але я, як зазвичай, без єдиної емоції, просто сіла на лавку і закурила. Анто сів поруч.

— Ти б цього й так не зробила, правда?

— Коли наді мною бере верх Кірілла з ножем в руках, а не зі щасливою посмішкою, я на все здатна.

— А твоя посмішка вміє бути щасливою?

— Повір, вміє.

~THE END~