Лю Цисінь - Проблема трьох тіл

око, яке дивилося на мене, заливаючи все навколо потойбічним холодним світлом.

Наступного ранку я поїхав із Шень Юйфей — зрештою, я не міг провести решту життя у храмі. Але я і уявити собі не міг, що кілька наступних років мого життя стануть справжньою казкою. Шень дотримала своєї обіцянки.

У мене був комп'ютер і комфортні умови. Я навіть виїжджав кілька разів за кордон, щоб провести розрахунки на суперкомп'ютері. Причому він був повністю в моєму розпорядженні, я ні з ким його не ділив.

У неї завжди було багато грошей. Хоча я не знаю джерел її статків. Пізніше ми одружилися. У цьому шлюбі не було багато любові або пристрасті, просто так було зручніше обом. У нас обох були плани, які ми хотіли реалізувати. Щодо мене, то наступні кілька років минули як один день. Спокійний, безтурботний день. У її будинку я був оточений піклуванням і увагою, міг не турбуватися про побутові потреби — їжу або одяг, я міг цілком присвятити себе роботі над задачею трьох тіл. Шень Юйфей ніколи не втручалася у мої справи. У гаражі стояв автомобіль, на якому я міг їздити куди мені тільки заманеться. Я впевнений, що вона не заперечувала би, навіть якби я привів до будинку іншу жінку. Її цікавило лише моє дослідження. Ми говорили про нього щодня: вона хотіла знати все до найменших деталей.

— Ви знаєте, чим іще займалася Шень Юйфей? — запитав Да Ши.

— Тільки «Рубежами науки». Вона була поглинена цим. Безліч людей щодня збиралися у нас вдома.

— Вона не пропонувала вам приєднатися?

— Ніколи. Навіть не починала розмови зі мною на цю тему. Мені, утім, було все одно. Такий уже я. Я не хочу морочити собі голову нічим. Їй це було відомо, вона казала, що я порожня людина без будь-якої мети у житті. І будь-яка організація не для мене, бо це буде лише заважатиме моїм дослідженням.

— Ви досягли якогось прогресу у вивченні задачі трьох тіл? — запитав Ван Мяо.

Порівняно із загальним станом аналогічних досліджень у світі, мій прогрес можна сміливо називати проривом. Кілька років тому Річард Монтгомері з Каліфорнійського університету у Санта-Крузі спільно з Аленом Ченсинером з Університету Париж VII імені Дені Дідро відкрили ще один стабільний періодичний розв'язок задачі трьох тіл за певних початкових умов: три об'єкти обертатимуться навколо одне одного за стабільними траєкторіями у формі витягнутих вісімок. Після цього всі намагалися знайти подібні стійкі конфігурації, і кожне таке відкриття викликало бурхливе захоплення у публіки. Усього було виявлено три або чотири подібні конфігурації.

Але мій еволюційний алгоритм дав змогу відкрити вже понад сотню стабільних конфігурацій, і закарбований малюнок їхніх орбіт створить безліч прекрасних шедеврів постмодерністського мистецтва. Однак це не є моєю метою. Реальним розв'язком задачі трьох тіл буде побудова такої математичної моделі, яка зможе, в разі введення початкового положення тіл і заданих векторів руху, безпомилково передбачити рух всієї системи трьох тіл. Саме цього прагне Шень Юйфей.

Але моє спокійне життя закінчилося вчора: у мене виникли серйозні проблеми.

* * *

— Це той злочин, про який ви заявляєте, чи не так? — запитав Да Ши.

— Так. Учора мені зателефонував чоловік і сказав, якщо я негайно не припиню роботи на задачею трьох тіл, то мене вб'ють.

— Хто ця людина?

— Я не знаю.

— Номер, із якого телефонували?

— Я не знаю. Номер абонента був прихований.

— Є ще щось, що ви можете розповісти у зв'язку із цією ситуацією?

— Я не знаю.

Да Ши розсміявся і загасив недопалок:

— Ви розповідали цілу вічність, і в результаті в нас тільки одна фраза і кілька ваших «я не знаю»?

— Я не затягував цілеспрямовано своєї розповіді, але ви без викладених фактів просто не зрозуміли б важливості цього дзвінка. І потім, якби все обмежилося дзвінком, я не заявився б до вас. Ви ж пам'ятаєте, що я дуже ледачий? Але ось, що ще сталося: пізно вночі — не пам'ятаю вчора чи вже сьогодні — я прокинувся від відчуття, що моїм обличчям переміщується щось холодне. Я розплющив очі, побачив Шень Юйфей і не на жарт перелякався.

— І що страшного в тому, щоб побачити дружину на своєму ліжку посеред ночі?

— Вона дивилася на мене таким поглядом, якого я раніше не помічав. Світло від вуличного ліхтаря впало на її обличчя, і це було обличчя привида! Вона тримала щось у руці. Пістолет, це був пістолет! Соваючи дулом по моєму обличчю, вона сказала, що я повинен продовжувати дослідження, пов'язані із задачею трьох тіл. Або вона своїми руками вб'є мене.

— Ось тепер стає справді цікаво, — задоволено кивнув Да Ши, припалюючи ще одну сигарету.

— Цікаво?! Послухайте, мені нікуди більше піти, тому я і звернувся до вас.

— А тепер дослівно повторіть, що вона вам сказала.

— Вона сказала ось що, слово у слово: «Якщо ти зможеш знайти розв'язання задачі трьох тіл — ти станеш рятівником, якщо припиниш роботу — грішником. І коли комусь іще визначено врятувати рід людський або знищити його, то твої заслуги або твої гріхи будуть удвічі більші, ніж його».

Да Ши випустив велику хмару тютюнового диму і втупився у Вей Чена так, що той мимоволі зіщулився. Потім із бедламу на робочому столі витягнув записну книжку і намацав ручку.

— Ви хотіли, щоб ми записували нашу розмову, адже так? Тоді спробуйте іще раз дослівно повторити, що вона вам сказала.

Вей Чен підкорився.

— Її слова дуже дивні, — мовив Ван Мяо. — Що значить: «удвічі більші»?

Вей Чен моргнув і продовжив:

— Це все досить серйозно, авжеж? Коли я прийшов, черговий офіцер негайно направив мене до вас. Схоже, Шень і я давно у вас «під ковпаком» і маємо високий пріоритет.

Да Ши кивнув.

— Іще одне запитання: як ви думаєте, пістолет у руках вашої дружини був справжній?

Він побачив, що Вей Чен вагається з відповіддю.

— Ну, ви відчували запах збройного мастила?

— Так, такий маслянистий!

— Дуже добре, — Да Ши зістрибнув зі столу, на якому сидів. — Нарешті у нас є можливість висунути звинувачення у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Це дає підставу для проведення обшуку. З юридичними формальностями розберемося завтра, потрібно діяти негайно.

Він повернувся до Ван Мяо:

— Ти, напевно, втомився, але тобі доведеться з нами ще покататися —