Лю Цисінь - Проблема трьох тіл

Він повернувся до Сюй Бінбін, яка весь цей час зберігала мовчанку:

— Бінбін, зараз у нас тільки двоє людей на чергуванні — цього замало. Знаю, що співробітників відділу інформаційної безпеки не залучають до роботи «в полі», але я хочу попросити тебе поїхати з нами.

Сюй кивнула, радіючи можливості покинути прокурений офіс.

* * *

Крім Да Ши і Сюй Бінбін в оперативну групу, яка вирушила на проведення обшуку, увійшли Ван Мяо, Вей Чен і ще два оперативники з відділу кримінальної поліції. Усі шестеро розсілися у дві поліцейські машини і в досвітній імлі помчали в напрямку елітного селища в передмісті.

Сюй і Ван Мяо опинилися разом на задньому сидінні, і ледь машина рушила, вона прошепотіла Ван Мяо:

— Професоре Ван, ваш рейтинг у «Трьох тілах» дуже високий.

Ось і згадка про гру в реальному житті! Несподівано Ван Мяо зрадів цьому і відчув дружнє ставлення до молодої дівчини в поліцейській уніформі.

— Ви самі граєте?

— У мої службові обов'язки входить моніторинг і відстеження розвитку подій у грі. Неприємне заняття, скажу я вам.

— Можете мені розповісти про підґрунтя гри? Я справді хочу знати, — схвильовано промовив Ван Мяо.

У слабкому світлі, що проникало крізь вікна автомобіля Ван Мяо встиг помітити загадкову посмішку, що з'явилася на губах Сюй Бінбін.

— Ми теж хотіли б це знати. Але сервери гри розташовані за межами країни, власне ігрова платформа і брандмауер добре захищені від проникнення. Зламати їх надзвичайно складно. Нам відомо небагато, але гра точно не спрямована на отримання прибутку. Водночас ігрове програмне забезпечення перебуває на надзвичайно високому рівні, а обсяг інформації узагалі не корелює зі звичайними іграми. Це навіть не схоже на комп'ютерну гру у звичному розумінні.

— А чи не було якихось... — Ван Мяо ретельно підбирав слова, — ...надприродних знаків, подій?

— Ми так не думаємо. Велика кількість людей з усього світу брала участь у розробці гри. Їхній метод співпраці подібний до того, який використовують для розробки платформ із відкритим вихідним кодом, наприклад, для відомої операційної системи Linux. Але, звичайно, вони послуговуються новітніми методами розробки. Щодо ігрового контенту, то ми поки що не знаємо, звідки він походить. Це може бути... щось надприродне, про що ви говорили. Але ми все ще віримо у правильність широко відомої думки Да Ши: ці всі події мають людську природу. Останнім часом ми домоглися певного прогресу в моніторингу подій і чекаємо на результати.

Дівчина, зрештою, була ще молода і недосвідчена, і Ван Мяо без труднощів уловив прихований сенс її слів.

— Його вислови відомі широкому колу осіб? — Ван Мяо подивився на Да Ши, що сидів за кермом.

Вони досягли місця призначення ще до сходу сонця. Світло горіло лише у вікні на другому поверсі, решта вікон вілли зяяли темнотою. Щойно вийшовши з автомобіля, Ван Мяо почув звуки, що лунали з другого поверху, — ніби хтось бив по стіні будинку. Да Ши моментально «зробив стійку». Ударом ноги він відчинив хвіртку і зі спритністю, дивною для його статури, кинувся до будинку; за ним бігли його колеги.

Ван Мяо і Вей Чен пішли слідом. Піднявшись сходами на другий поверх, вони увійшли у відчинені двері єдиної залитої світлом кімнати, де Ван Мяо бачив Шень Юйфей, коли вона грала у «Три тіла». На цей раз вона лежала посеред кімнати з двома кульовими отворами у грудях, і кров, що витікала поштовхами, збиралася в калюжу, яка підбиралася до підошов їхнього взуття. Третя куля влучила їй у ліву брову, забризкавши червоним і обличчя. Біля калюжі крові лежав і її пістолет.

Коли Ван Мяо входив до кімнати, Да Ши і ще один офіцер кинулися через темну залу у відчинені двері кімнати навпроти. Вікно там було відчинене, і Ван Мяо почув звук від'їжджаючої машини. Поліцейський почав телефонувати комусь. Сюй Бінбін стояла трохи осторонь, і на її обличчі застигла гримаса жаху. Ймовірно, вона, як і Ван Мяо, уперше стала свідком такої сцени.

За мить повернувся Да Ши. Він засунув пістолет назад у пахвову кобуру і сказав офіцерові, який розмовляв телефоном:

— Чорний «Фольксваген Сантана», усередині одна людина. Я не розгледів номерного знака. Скажи їм, аби блокували в'їзди на п'яту кільцеву дорогу! Чорт, він може втекти!

Да Ши озирнувся і побачив кілька кульових отворів у стіні. Кинувши погляд на гільзи, що валялися навколо, він вимовив:

— Нападник вистрілив п'ять разів, тричі вцілив. Вона стріляла двічі — усе мимо.

Присівши навпочіпки разом з іншим офіцером, він став розглядати тіло вбитої. Сюй Бінбін, так і не рушивши з місця, потайки розглядала Вей Чена, що стояв недалеко від неї. Да Ши також підвів на нього очі.

На обличчі Вей Чена були помітні сліди жаху і скорботи. Але лише сліди. Загалом вираз його обличчя лишався відчуженим. Він здавався набагато спокійнішим, ніж Ван Мяо.

— А ви не видаєтеся сильно наляканим, — сказав Да Ши йому. — Він міг прийти, щоб убити саме вас.

Вей Чен сумно посміхнувся:

— Що я можу зробити? Навіть тепер я насправді не знаю нічого про неї. Скільки разів я їй казав, що варто вести простіше життя. Я постійно думаю про пораду настоятеля тієї ночі. Але що вже...

Да Ши встав, підійшов впритул до Вей Чена і запалив іще одну сигарету.

— Мені здається, що є ще речі, про які ви нам не розповіли.

— Для того, щоб розмовляти про деякі речі, я занадто ледачий.

— Ну наразі вам доведеться постаратися!

Вей Чен на мить задумався, а потім почав розповідати:

— Сьогодні, ні, вчора вдень вона сперечалася у вітальні з чоловіком. Це був Пань Хань, відомий еколог. Вони й до цього сперечалися, але говорили японською, бо боялися, що я можу їх почути. Але вчора вони були настільки захоплені, що забули про обережність і говорили китайською. Я почув кілька фраз з їхньої розмови.

— Можете дослівно повторити почуте?

— Ну, Пань Хань сказав: «Хоча з боку ми здаємося однодумцями, насправді ми — непримиренні вороги». Шень йому відповіла: «Так, тому що ви намагаєтеся направити силу нашого Господа проти людської раси». Пань у відповідь: «Ваше розуміння не зовсім правильне. Ми жадаємо приходу Господа у цей світ, щоб покарати грішників, які давно заслуговують на кару! Але ваша робота спрямована на перешкоджання приходу Господа, тому ми не збираємося це