Галина Василівна Москалець - Гірчичне зерно

Я певна, що він захоче з нами поговорити. Цей острів і ріка — наче якийсь гіпноз, не зовсім безпечний…

Чоловік

Ти була вранці наївніша.

Жінка

А ти — навпаки.

Чоловік

Може, в цьому й полягає взаємна рівновага?

Перевізник

Усе гаразд?

Чоловік

З тілом усе гаразд, якщо не вважати голоду, а от душевного спокою, який ви нам обіцяли, нема. Якесь збурення раю… Але, певно, спокій прийде потім.

Перевізник

Так, але лише за однієї умови, точніше цілого ланцюга умов. Щоб мати душевний спокій, треба бути мудрим. А щоб стати мудрим, треба дивитись на світ власними очима. На цьому я зупинюся, з вашого дозволу.

От ви бачите сонце. У школі вас вчили, що це велетенська розпечена куля. Але ви бачите не кулю, а диск. Далі, Земля рухається навколо Сонця. Це ви знаєте, але кажете і думаєте: сонце сідає, сонце пливе. І вас усі розуміють, окрім дітей, які ще не знають астрономії. Ви говорите як язичник, хоч ви цивілізована людина. Але хто справжніший язичник — той, що механічно повторює древні слова, чи той, хто говорить і вірить й слова його тотожні з вірою? Певно, той, що опирається у вірі на власний досвід. Ви розповідаєте дитині казки, де розмовляють звірі, навіть небесні світила, вважаючи, що таким чином розвиваєте її образне мислення, тобто фантазію. Дитина дуже хоче повірити вам, але сама вона цього не бачила і не чула. Вона вже роздвоєна на язичника і вченого. І тому дітей ми не можемо назвати простими. Вони не сприймають світ так цілісно, як це видається з їхнього щебету. Отже, ставати дитиною знову не варто, бо не в цьому мудрість і простота.

Жінка

А у чому, в цілісності? Я питаю вас, бо знаходила цю думку в багатьох філософів.

Перевізник

Це також і моя думка, бо я її вистраждав і знайшов.

Жінка

Яким чином?

Перевізник

Завдяки власному досвіду.

Чоловік

Отже, до цілісності лежить шлях через власний досвід і віру? Невже чужий досвід нічого не вартий?

Перевізник

Переймати чужий досвід — означає вступати в угоду з людьми. Іноді ми нехтуємо при цьому власним, розчиняємось між інших, втрачаємо…

Жінка

…цілісність?

Перевізник

Як можна бути цілісним, не пізнавши самого себе? Втрачаємо здатність мислити самостійно. Звідси — стандартність думок, яка робить зручним спілкування між людьми, але настільки збіднює його, що навіть люди, не схильні до рефлексій, почувають себе незатишно. Тому гаслом кожної людини, котра пізнала чужий досвід, має стати очищення. А вже потім — дія. Жити треба дуже обережно. Діти мають непогамований інстинкт самозбереження. Вони кепсько почувають себе між незнайомих людей, в незнайомому місці.

Жінка

Ми теж в першу мить відчули себе незатишно на вашому чудовому острові.

Перевізник

Але ж ви не назвали б це відчуття самотністю, правда?

Жінка

Так. А чому ви питаєте?

Перевізник

Бо у природі немає самотності. Її не розщепиш на частини. Той, хто розклав світ на частини, той вбив його у собі.

Чоловік

Тобто він не може здобути цілісність, стати мудрим?

Перевізник

Оживити важче, ніж умертвити. Вбивство — це теж частина того, що було, і поза людиною лишається неподільним. Це дуже важко і потребує величезної відваги. Споглядальність, зосередженість трохи полегшують нам шлях до простоти. Якби ніч не стала нам на заваді, ми б поговорили про мудрість у світі людей, про те, як вдало віднайдене слово-символ повертає нам світло простоти… А зараз скажіть мені, якою виглядала ріка з острова? Скажи ти, хлопчику?

Дитина

Її весь час затуляли дерева й кущі.

Жінка

Це було надзвичайно гарно! Дуже багато світла.

Чоловік

Набагато краще виглядало, ніж мур чи стіна.

Бесіда друга
Міщани
Основа: Як тихо жити посприяє доля, В часі спокійнім дорога є воля — Жити на світі й плакати щомиті Я з природи не можу хотіть. Феофан Прокопович. «Пісня світова», перша чверть XVIII ст.

Як темнота світлості, як гіркота солодкості, як хвороба здоров’ю і як смерть життю, так невірні люди вірним, злі добрим противляться, ненавидять їх і переслідують.

Іоаникій Іалятовський. «Ключ розуміння», 1659.