Верона Дарк - Після зради, Верона Дарк

Розділ 55. Розірвана душа

Ніка забігла в дамську кімнату, грюкнувши дверима так, що з дзеркала злетіла пилюка. Її ноги підкошувались, а серце розривалось на тисячу уламків. Вона сперлася спиною об стіну і сповзла вниз, затуливши обличчя долонями. Сльози текли потоком, немов прорвало греблю. Вона більше не могла тримати в собі той біль, який ховала цілий рік.

— Чому ж ти повернувся?.. Чому саме зараз… — шепотіла вона крізь плач. — Я щойно почала дихати…

Минуло кілька хвилин чи, може, годин — вона не знала. Усе навколо перестало існувати. Лише її серце, що знову боліло через Адріана. Вона обняла себе руками, ніби намагалася зібратись докупи, склеїти себе після цього вибуху емоцій.

Двері обережно прочинилися. У приміщення увійшла Маша. Вона одразу побачила подругу на підлозі — з розмазаною тушшю, червоними очима й таким знайомим порожнім поглядом.

— Ніко… — Маша опустилась поруч, притискаючи подругу до себе. — Я тут. Все добре. Все буде добре...

— Нічого вже не буде добре, Машо… — Ніка захлиналася сльозами. — Він… Він поводиться так, ніби нічого не було. А потім звинувачує мене. Кричить на мене. А я… я не можу не кохати його, Машо. Я… я його досі кохаю. Чуєш?

— Чую… — Маша міцно обіймала подругу. — І я знаю, як це болить. Але ти пройшла пекло і вистояла. Не дозволяй йому знову зламати тебе. Не зараз.

Ніка дивилася в підлогу, ковтаючи сльози.

— Я не знаю, як бути… Він сказав, що не має ані дружини, ані дитини. Що це все брехня… Але як повірити після всього?

— Тільки серце дасть тобі відповідь, — м’яко сказала Маша. — Але перш ніж знову віддати йому своє серце, подумай, чи варте воно того.

Ніка мовчала. В голові був хаос. Та в глибині душі вона вже знала — уникнути минулого не вийде. Його очі досі палали в її свідомості, а його голос звучав, мов відлуння пораненого кохання.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍