Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Містика/Жахи » Далекий край , denys storm and arcanum 📚 - Українською

denys storm and arcanum - Далекий край , denys storm and arcanum

17
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Далекий край" автора denys storm and arcanum. Жанр книги: Містика/Жахи.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 66
Перейти на сторінку:

– Що!? Це погано, тепер можуть бути проблеми, слухайте, через три дні починаємо, діятимемо вночі, удень зустрінемося, і я вам все розповім, – сказавши це, Феофаній швидко пішов, а хлопці повернулися в корпус.

Надворі здійнялась буря, і знову ніхто не виходив з корпусу. Наші хлопці та дівчата сиділи в кімнатах, щоби не привертати сторонньої уваги. Останнім часом у таборі тяжка атмосфера. Медсестра ходить сама не своя. Часто десь пропадає, після тієї ночі, коли були постріли та страшне виття.

– Як гадаєш, що тієї ночі були за постріли? – запитує Аня у Жені. – Чомусь вони не дають мені спокою.

– Не знаю, якщо логічно подумати, то вночі в лісі полювання бути не може, тоді варіант із браконьєрами ми викреслюємо, – сказала Женя, присідаючи, останнім часом вона займається спортом разом із Дмитром, і її фізична форма поки що незначно, але покращилася.

– Тоді що в нас лишається? – запитала Аня, вставши з ліжка і почавши присідати разом з Женею.

– А лишається у нас Феофаній, – продовжувала міркувати Женя.

– Обґрунтуй.

– Ну дивись. Хто у нас поряд із табором живе?

– Феофаній.

– Так. А у кого Влад бачив рушницю?

– У Феофанія, – Аня зупинилася. – Тобто, це він там когось вбив?

– Не виключено.

– А взагалі, дивний він і потайний якийсь.

– Зате він мудрий, і я впевнена, що він зможе нам допомогти, – впевнено сказала Женя і продовжила вправи. У двері постукали.

– Аня, можна до тебе? – запитав Влад, відчинивши двері. – О, а Дмитро там теж займається, тому я і прийшов, так що Женя можеш йти до нього, - додав Влад, побачивши Женю. І вона пішла до кімнати Влада та Дмитра. Ніки в кімнаті не було, вона взагалі якась задумана ходить уже два дні.

– А ти там ніде не бачив Ніку? – раптом запитала Аня.

– Ні, я її взагалі сьогодні не бачив ніде.

– Дивно.

– Чому? Що з нею може статися?

– Та все, що завгодно з нею може статися, я її теж сьогодні не бачила, з ранку як пішла і більше не з'являлася.

– Так, треба тоді її знайти.

– Так, але як ми це зробимо? Нові вожаті постійно за нами спостерігають, медсестра дивна, не думаю, що вона знову поведеться на наші фокуси з імітацією поганого самопочуття.

– Тоді, треба якось інакше відвернути їхню увагу.

– Ти поки думай, а я піду спитаю у дівчат із сусідньої кімнати, може вони її бачили, вона часто до них заходила.

– Добре, йди, а я поки подумаю, – сказав Влад і сів на Аніне ліжко, а сама Аня вийшла.

– Дівчатка, привіт! До вас можна? – запитала Аня, постукавши у двері. Дівчата займалися своїми справами.

– Привіт, так, звичайно, проходь. Щось трапилося? – занепокоєно запитала одна з них, адже Аня раніше до них не заходила.

– Так, є справа до Ніки, а я її ніде знайти не можу, вона до вас часто заходила, от я і прийшла запитати, чи ви її бачили?

– Хм, ні, вона взагалі до нас уже два дні не заходила, і дивна якась ходила весь час, навіть не віталася з нами, – розповіла одна дівчина.

– Зрозуміла, дякую, – сказала Аня і пішла до своєї кімнати. Влад поки що нічого не вигадав. І вони вирішили походити поверхом може десь вона є. Влад та Аня розділилися, але Ніки ніде не було. Як, власне, і плану її пошуку. Тому вони вирішили розповісти про все це іншим. Покликавши Женю та Дмитра, вони всі разом пішли до кімнати Марка та Микити.

– Хтось бачив сьогодні Ніку в обід чи може зараз? – стурбовано почала Аня, але, як і очікувалося, ніхто її не бачив.

– Може, хтось помічав за нею останнім часом щось дивне? – запитав Влад. – Микито, ти ж з нею найбільше спілкуєшся.

– Так, але нічого дивного я за нею не помічав, – відповів Микита.

– Зачекайте, я бачив її зранку, вона виходила з корпусу у бік саду і з кимось розмовляла, – раптом згадав Марк.

– І чому це тебе не здивувало? – запитав Дмитро.

– Та я думав, що вона по телефону розмовляє, – виправдовувався Марк.

– А нічого, що зв'язку немає майже від початку приїзду? – нарікав Влад.

– Так, я тільки згадав.

– Ну, і де нам тепер її шукати? – запитала Женя.

– Потрібно якось пробратися на вулицю, адже з нею будь-якої миті може щось трапитися, треба швидше щось робити, – сказала Аня. І вони почали розробляти план.

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 54 55 56 ... 66
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Далекий край , denys storm and arcanum», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Далекий край , denys storm and arcanum"