Джулія Ромуш - Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мені було страшно. Страшно від того, як він на мене дивився. Страшно від того, як я відчула його погляд і прокинулася. Тіло ніби палало вогнем, і я не була впевнена, що хочу припиняти все це.
Його очі ковзнули вниз, як ніби вивчаючи мене. І я голосно проковтнула.Наслідуючи його приклад і опустивши очі вниз, я відразу зрозуміла, що було причиною всієї цієї ситуації. Уві сні мій халат розчахнувся, а оскільки я не стала одягати під нього нижню білизну, тому що Габріель не забрав мою сумку з машини, а стару надягати я не хотіла, то зараз перед ним розгорнулася дуже навіть пікантна картина.
- У тебе все добре? - Я не одразу впізнала свій захриплий голос.
Пройшовшись язиком по губах, я поправила халат і постаралася зробити так, щоб у чоловіка більше не було приводу на мене дивитися таким поглядом. Ось тільки це не допомогло. Погляд Габріеля не змінився. Він все так само жадібно ковзав очима по моєму тілу. Навіть через товсту тканину халата я відчувала, як його погляд залишав опіки.
Мені потрібно було терміново охолодитися. Провітритися. Прийти в себе.Чорт візьми, комусь із нас треба було терміново вийти з цього чортового номера, щоб ми не накоїли дурниць. Позаяк Габріель дивився на мене неадекватним поглядом і явно не збирався нікуди йти, я сама почала злазити з ліжка.
- Куди?! - Прогарчав так, що я підстрибнула на місці. Я встигла зробити тільки один крок, як він прогарчав своє питання.
- Мені потрібно сходити до машини, там моя сумка з речами. Мені потрібно одягнутися ... - Сказала заїкаючись. А ще мені потрібно було вийти на вулицю. Потрібно було знизити градус всього цього безумства.
- Я сам піду, - прогарчав таким тоном, що у мене серце пропустило удар.
Через секунду двері зачинилися з такою силою, що я заплющила очі.
Чорт забирай, якого біса тут відбувається?! Як я зможу перебувати поруч з цим чоловіком, якщо перша ж ночівля привела до таких наслідків? Як будуть відбуватися такі ночівлі?! Та про що це я?! Які до біса такі ночівлі?! Мені б цю пережити!
Зірвавшись з місця, я понеслася у ванну кімнату. Включивши кран з водою й опустивши руки під воду, я почекала поки вода стане крижаною. Вмиваючись мені здалося, що тіло перестало горіти. Запахнувши щільніше халат, я знову вийшла в кімнату.
Кроки Габріеля по коридору змусили моє серце забитися як очманіле, а коли двері в номер розчинилися, і чоловік зайшов всередину, я зрозуміла, що ні чорта мені не допомогла крижана вода. Мене кинуло в жар від одного його погляду.
Чоловік стискав у руці мою сумку, але навіть не робив спроби поставити її на підлогу. Він застиг і просто дивився на мене. Неначе приймаючи якесь рішення. А я більше не могла варитися у всьому цьому божевіллі й зробивши пару кроків вперед, наблизилася до нього впритул. Схопившись пальцями за свою сумку, я з упевненістю смикнула її на себе.
- Мені потрібно переодягнутися, ти б не міг вийти на хвилинку? - Вимовила вимогливим голосом.
Ось тільки чоловік навіть не думав відпускати сумку. Смикнувши її ще раз, я підняла очі й подивилася в його. Краще б я цього не робила. Його очі були чорні як ніч. Я побачила, як в них спалахнув вогонь похоті й бажання. Я з жахом відсахнулася назад, ось тільки було вже пізно.
- Пішло воно все до біса, - прогарчав Габріель і відкинувши в сторону мою сумку рішуче рушив на мене.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш», після закриття браузера.
