Джулія Ромуш - Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Він не дав зробити мені й пари кроків. Схопив моментально і притиснув до себе своїми величезними руками.
- Що ... що ти ... - Задихаючись, спробувала вимовити бодай щось. Але, здається, йому було плювати на всі мої спроби хоч якось визволитися з його полону.
- Я задовбався стримуватися, - його пальці ковзнули в моє волосся, стиснули його біля коріння з такою силою, що у мене на очі навернулися сльози, - я не залізний, дівчинко. - Я лише встигла розкрити губи, щоб йому відповісти, але, здається, він не був налаштований розмовляти.
Чоловік вп'явся в мої губи своїми. Жорстким, вимогливим поцілунком, від якого перехопило подих. Земля пішла з-під ніг. Перед очима все попливло, а я відчула, як його язик з силою уперся в мої губи. Я не змогла протистояти такому жорсткому натиску і мої губи відчинилися. Чоловік ковзнув язиком в мій рот з гучним риком.
Кров перетворилася в окріп. Закипала в венах і від цього тіло стало палати так, як ніби його торкалися язички полум'я. Я не змогла стримати гучний стогін. Вчепилася пальцями в його плечі й вп'ялася нігтями в тканину сорочки.Тільки зараз я відчула, що він був мокрим. Наскрізь. Його сорочка вся промокла. З волосся на моє обличчя капали краплі. Але навіть це не приводило мене до тями. Я не була в змозі зараз нічого аналізувати. Я навіть не була здатна ставити питання. Його язик ніс мене у світ пороку.
Його руки з жадібністю зірвали з мене халат. Я була зовсім оголена. Від його дотиків шкіру наче поколювало. Я здригалася кожного разу, коли його пальці ковзали по моєму тілу.
- Звідки ти взялася на мою голову? - Прогарчавши мені в губи, Габріель боляче стиснув мої сідниці своїми пальцями й змусив мене видати крик.
Секунда і мене штовхнули на ліжко. Відскочивши від матраца, я лише встигла розкрити від обурення очі, але не встигла відкрити навіть рот, як зверху на мене навалився Габріель. Його язик увійшов в мій рот настільки швидко і владно, що я навіть не встигла відреагувати. Тріск тканини змусив мене здригнутися. Я не відразу зрозуміла, що чоловік розірвав власну сорочку. До мене це дійшло лише тоді, коли він притулився до мого тіла своїм оголеним і гарячим торсом. Його руки блукали по моєму тілу. Його язик мав мій рот, а я не могла не те, що чинити опір, я не була в змозі поворухнутися. Його рука ковзнула мені між стегон, я спробувала стиснути їх настільки сильно, наскільки тільки могла.
Страх опанував тілом в секунду. Чоловік був дуже наполегливим і агресивним. Занадто напористим і я не знала чого хочу. У мене просто не було вибору. Я була притиснута його важким тілом до ліжка. Рот був запечатаний його губами, а його рука без жодних проблем пробралася мені між ніг.Заплющивши очі, я відчула, як почервоніли мої щоки. У мене між ніг було волого. Волого настільки, що було саме час згоріти від сорому.
- Цього разу не вийде зіскочити, малятко. - Прогарчав мені в губи, а після його зуби зімкнулися на моїй нижній губі, а пальці ковзнули по моїм складкам, змусивши мене прогнутися в спині та застогнати.
Його пальці повільно ковзали по складках, а після я відчула, як він почав їх повільно в мене вводити. Мої очі відкрилися, а серце забилося так, що мені здавалося воно зараз збожеволіє.
- Така мокра і беззахисна, - він продовжував наді мною знущатися. Його язик ковзнув по моїй щоці, а я вп'ялася зубами в губу, коли його пальці вийшли з мене й увійшли заново.- Я хочу чути, як ти кричиш, малятко, - прогарчав мені на вухо і його великий палець доторкнувся до самого чутливого місця...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш», після закриття браузера.
