Ешлі Венс - Ілон Маск

гарувати ще п’ять років, щоб вивести на ринок седан. Він піде з Tesla, отримає пару ступенів від Стенфорду та стане співзасновником стартапу, який намагатиметься винайти революційний новий акумулятор, який незабаром можна буде використовувати в електромобілях. Із відходом Ебергарда Тарпеннінґу в Tesla стало не так цікаво. Він багато в чому не погоджувався з Дрорі, і його так само відлякувала ідея довести себе до повного морального спустошення заради створення нового седана. Лайонс залишився трохи довше, що було маленьким дивом. На різних етапах він очолював розробку більшої частини технологічних рішень, на яких базувався Roadster, включаючи акумуляторні модулі, двигун, силову електроніку і, так, трансмісію. Це означало, що протягом близько п'яти років Лайонс був одним із найкомпетентніших працівників Tesla і людиною, яка постійно була в неласці через те, що в чомусь відставала, а отже, затримувала роботу решти компанії. Він витримав деякі з найбарвистіших тирад Маска — спрямованих або на нього, або на постачальників, які підвели Tesla, — в яких згадувалося відрізання яєць та інші дії насильницького або сексуального характеру. Лайонс якось спостерігав, як виснажений, напружений від постійного стресу Маск виплюнув каву через конференц-стіл, бо вона була холодна, і без паузи виголосив вимогу, щоб працівники працювали тяжче, робили більше і лажали менше. Як і багато інших людей, які були свідками подібних вистав, Лайонс не має ілюзій щодо характеру Маска, але надзвичайно поважає його візію та драйв до досягнення результатів. Працювати у Tesla в той період — наче бути Курцом у фільмі "Апокаліпсис сьогодні", — каже Лайонс. — Методи або їх розумність не мають значення. Просто дай результат. Це йде від Ілона. Він слухає, ставить хороші питання, швидкий на підйом і завжди докопується до сутності справи».

Tesla могла пережити втрату деяких із цих ранніх працівників. Її сильний бренд дав змогу компанії і далі наймати найкращих із найкращих, включаючи людей з автомобільних компаній, які знали, як подолати останній набір викликів, які не давали почати постачання Roadster-а клієнтам. Але головною проблемою Roadster-а тепер були вже не достатність зусиль, інженерні аспекти чи вигадливий маркетинґ. На носі був 2008 рік, і у компанії закінчувалися гроші. Розробка Roadster-а коштувала близько 140 мільйонів доларів, що значно перевищило оцінку в 25 мільйонів, яка містилася в бізнес-плані 2004 року. За звичайних умов Tesla, можливо, зробила достатньо, щоб знайти додаткове фінансування. Але умови були незвичайні. Великі автовиробники у Сполучених Штатах на всіх парах неслися до банкрутства, а навколо вирувала найбільша фінансова криза з часів Великої депресії. Посеред усього цього Маскові треба було переконати інвесторів Tesla викласти ще десятки мільйонів доларів, а ці інвестори мусили піти до своїх вкладників і пояснити, чому зробити це має сенс. Як висловився Маск: «Уявіть, як ви пояснюєте, що ви інвестуєте в електромобільну компанію, і все, що ви про цю компанію читали, виглядає так, що ця компанія— лайно і приречена, а навколо рецесія, і ніхто не купує машин». Усе, що Маскові треба було зробити, щоб витягти Tesla з цього нерозв'язного вузла обставин, — це втратити всі свої статки і опинитися на межі нервового зриву.

8

БІЛЬ, СТРАЖДАННЯ І ВИЖИВАННЯ

Готуючись на початку 2007 року до зйомок «Залізної людини», режисер Джон Фавро винайняв у Лос-Анджелесі комплекс, який колись належав Hughes Aircraft, аерокосмічній компанії- оборонному підряднику, яку близько 80 років тому заснував Говард Г'юз. Комплекс мав низку з'єднаних між собою ангарів і слугував продакшн-офісом фільму. Він також став джерелом натхнення для Роберта Дауні-молодшого, який мав грати Залізну людину та її творця Тоні Старка. Розглядаючи один із великих ангарів, який прийшов у занепад, Дауні відчув напад ностальгії. Не так давно ця будівля була місцем реалізації великих ідей великої людини, яка зчинила струс не в одній галузі та завжди робила все по-своєму.

До Дауні доходили чутки про подобу Х'юза, такого собі Ілона Маска, який збудував свій власний сучасний промисловий комплекс менше ніж за двадцять кілометрів від комплексу Х'юза. Замість того, щоб уявляти, яким було життя Х'юза, Дауні вирішив, що йому, можливо, вдасться отримати відчуття такого типу особистості на прикладі реальної людини. У березні 2007 року він вирушив до головного офісу SpaceX в Ель-Сеґундо, і там йому влаштував екскурсію особисто Маск. «Мене не так легко приголомшити, але це місце і цей хлопець вражають», — каже Дауні.

Для Дауні завод SpaceX виглядав як гігантський екзотичний магазин технічних товарів. Завзяті працівники сновигали туди-сюди, щось роблячи з різноманітними машинами. Молоді інтелігентні інженери розмовляли з простими робітниками, які працювали на конвеєрі, і всі вони виглядали захопленими тим, що вони роблять. «Це місце створювало відчуття радикального стартапу», — розповідає Дауні. Після початкової екскурсії Дауні поїхав, задоволений висновком, що декорації, які збирали на заводі Х'юза, справді були схожі на те, що він побачив на заводі SpaceX. «Воно не виглядало недоречно», — каже він.

Окрім ознайомлення з навколишнім інтер'єром, Дауні ще дуже хотів хоч на хвильку заглянути в Маскову душу. Бони пішли на прогулянку, посиділи в офісі Маска, пообідали разом. Дауні приємно вразило те, що Маск не виявився навіженим кодером, який не міг спокійно всидіти на місці і від якого смерділо. Замість цього Дауні відзначив «доступну ексцентричність» Маска і відчув, що той є невибагливою людиною, яка може працювати поряд зі звичайними робітниками на заводі. І Маск, і Старк були такими людьми, які, як каже Дауні, «змогли вхопити ту ідею, заради якої можна жити, щось, чому себе можна присвятити», і жили так, щоб не втрачати й миті.

Повернувшись до знімального майданчика «Залізної людини», Дауні попросив Фавро подбати про те, щоб у майстерні Тоні Старка стояв Tesla Roadster. На поверхні це мало символізувати те, що Старк такий крутий і має такі зв'язки, що може дістати Roadster ще до того, як його почали продавати. На глибшому рівні машина мала стати предметом, що стояв найближче до Старкового стола, і так сформувати певний зв'язок між актором, персонажем фільму і Маском. «Після того, як я зустрів Ілона, познайомився з ним реальним, я відчув, що хочу мати його присутність у майстерні, — каже Дауні. — Вони стали сучасниками. Ілон був людиною, з якою Тоні міг зависати або ходити по вечірках. А ще ймовірніше — вони могли би поїхати разом у якусь дивну мандрівку до джунглів і пили б там якісь вивари-суміші з шаманами».

Після того, як «Залізна людина» вийшла на екрани, Фавро почав усюди