Деріка Лонг - Тінь серед світла, Деріка Лонг

План визволення Мирослава став майже реальністю. Оксана, Андрій і Влад працювали без перерви, оскільки час був їхнім найбільшим ворогом. Кожен день, кожен момент, що вони втрачали, міг обернутися для Мирослава катастрофою. І хоча всі троє знали, що стоять на межі величезної небезпеки, Оксана не могла зупинитися.

Вона стояла перед великою картою, де були позначені ключові локації, можливі шляхи проникнення і виходи з ситуації. Їх план, хоча й був складений, потребував ще кількох точних деталей, щоб стати дійсно здійсненним. Влад і Андрій безперервно обговорювали шляхи і методи, але Оксана була зосереджена, її думки постійно поверталися до Мирослава.

Вони працювали вже кілька годин без перерви. Андрій сидів за столом, переглядаючи документацію, а Влад сидів поруч, складаючи можливі варіанти плану дій. Оксана зрозуміла, що їй необхідно вивести цю ситуацію на новий рівень — вона повинна була поділитися з ними тим, що тримала в собі.

— Мені потрібно сказати вам дещо важливе, — промовила Оксана, відриваючи погляд від карти.

Андрій і Влад одразу зупинилися і подивилися на неї. В її голосі була серйозність, яку вони не могли проігнорувати.

— Що сталося? — запитав Андрій, повертаючи до неї своє повне уваги обличчя.

Оксана на мить замовкла, зібравши думки, перед тим як почати.

— Я знаю, що ви хочете зберегти спокій і дивитися на ситуацію з практичної точки зору, але є дещо, чого ви не розумієте до кінця, — сказала вона, її голос тремтів від емоцій. — Ваша підтримка для мене важлива, але моє рішення йти до кінця — це не просто так. Я готова зробити все, щоб врятувати Мирослава, бо мої почуття до нього — це те, що рухає мною.

Влад нахмурив брови, і Андрій сів на край стільця, уважно слухаючи.

— Я не маю сумнівів у твоїй рішучості, Оксано, — почав Андрій, і в його голосі прозвучало щось, що змусило Оксану підняти погляд. — Але іноді я боюся, що ти надто емоційно втягуєшся в це. Любов — це чудово, але вона не завжди є найкращим рушієм для таких складних справ. Ти ж не хочеш бути тією, хто в результаті потрапить у пастку, правильно?

Оксана на мить замислилася. Вона зрозуміла, що Андрій турбується, і його слова не були безпідставними. Але вона вже давно усвідомила, що її почуття до Мирослава — це не просто романтична ілюзія.

— Я розумію твої сумніви, — сказала Оксана, дивлячись на Андрія, — але я не можу жити без нього. Я не можу дивитися, як він страждає, і просто стояти осторонь. Моя любов до нього — це єдине, що дає мені сили боротися в цій ситуації. І якщо я не піду до кінця, я буду жалкувати про це все життя.

Андрій подивився на неї деякий час, його погляд був сповнений роздумів. Він прекрасно розумів, що ця місія була важкою, але не міг заперечити, що Оксана мала право на свої почуття.

— Ти права, — зітхнув він. — Якщо це твоє рішення, я не буду тебе відмовляти. Але ми повинні бути дуже обережними. Це не просто "рятувати Мирослава". Це боротьба з тінями, які можуть нас усіх поглинути.

Оксана кивнула, відчуваючи, як її серце набирало обертів. Вона була готова на все. І якщо їй доведеться пройти через все це разом з ними, вона не буде відступати.

Влад також дивився на неї серйозним поглядом.

— Я не сумніваюся в твоїй рішучості, Оксано, — сказав він тихо, — але ти повинна бути готова до того, що це буде дуже небезпечна гра. І ми всі будемо під великим ризиком. Якщо ми не будемо діяти з максимальною обережністю, все може обернутися катастрофою.

— Я готова, — твердо відповіла Оксана. — Ми всі готові. Я готова втратити все, щоб спасти його. Це моє рішення, і я не відступлю. Якщо ми будемо діяти разом, все вийде.

Влад і Андрій поглянули один на одного, і хоч було видно, що вони також хвилюються, вони зрозуміли, що відмовитися від цієї місії було вже неможливо.

— Добре, — сказав Андрій, встаючи зі стільця. — Тоді давайте зробимо це правильно. Не можна втрачати більше часу.

Оксана почула в його голосі рішучість, і це дало їй ще більше сил. Вона відчула, як вона зміцніла, хоча й усвідомлювала всю важкість того, що їм належало зробити.

— Ми все сплануємо до деталей, — сказала вона, — але пам'ятайте одне: це не просто боротьба за Мирослава. Це боротьба за нашу свободу і життя. Якщо ми впораємось, ми не лише звільнимо його, ми звільнимо і себе.

Андрій кивнув, а Влад додав:

— І тоді ми будемо непереможні.

Оксана дивилася на своїх друзів, і в її серці не було сумнівів. Вона була готова пройти цей шлях до кінця, навіть якщо він вів у невідомість. І хоч усе навколо здавалось нестабільним і небезпечним, Оксана знала одне: любов давала їй силу. І це було найбільше, що вона могла віддати заради його порятунку.

Їхній план набував чітких контурів, і хоча небезпека була невідворотною, Оксана відчула, як її рішучість стає ще сильнішою. Це був шлях, який вона вибрала, і вона була готова до всього, щоб врятувати того, кого кохала.