Fill - Артефакт Провідника: Печать Темряви, Fill

Розділ 45: Таємничий незнайомець

Темрява між будинками ставала все густіше, і повітря було пронизане тяжким запахом вогкості й гнилі. Ноель відчував, як кожен подих став важчим, а серце гупало швидше. Він відчував, що щось неймовірно важливе ось-ось станеться, і йому не подобалося, що цього разу він не мав ані найменшого уявлення, що саме.

Сильва стояв, не зрушивши з місця, його усмішка була настільки зловісною, що навіть темрява навколо здавалась менш загрозливою порівняно з його настроєм. Він не поспішаючи підняв руку, як би показуючи, що все під контролем.

— Ти не здаєшся мені знайомим, — тихо сказав він, поглядаючи на чоловіка, який вийшов з темряви. — Але я добре пам'ятаю твоє обличчя, хоча здається, ми з тобою не перетиналися раніше. Ти звідки?

Незнайомець, що стояв перед ними, був високим і худорлявим, з темним капюшоном, який приховував більшу частину його обличчя. Проте з під нього просвічували темні, лукаві очі, що світилися червоним, коли він дивився на Сильву. Його голос був спокійним, проте в ньому прозирала якась насмішка.

— Вам краще знати, хто я, — відповів він, і його очі (вірогідно) знову пробігли по кожному з трійці. — Але, якщо хочеш, я можу себе представити. Я — Нейва.

На ім'я це Ноель здригнувся. Він чув це ім’я від Сильви. Нейва — це було ім’я, яке не можна було забути, особливо якщо йдеться про людину, яка викликає страх у самому серці Тьми.

Сильва злегка нахилив голову, оцінюючи незнайомця.

— Так, це ім'я я чув. Хтось із твоїх родичів порушив порядок у цих землях. Тому я сподіваюся, що твої наміри більш мирні, ніж твій вигляд, Нейва.

Незнайомець, схоже, не злякався цієї зауваги. Він просто сміявся коротким, відчуженим сміхом.

— Ні, Сильва, я тут зовсім не за тим, щоб знову створювати хаос. Занадто багато людей вже хочуть цього для нас. Я прийшов за вами, бо є дещо, чого вам краще не робити. Ви все ще маєте не зовсім правильну інформацію. — Він зробив паузу, і його погляд став більш серйозним. — Ще раз, ви не одні, хто шукає вихід з цієї ситуації, і час грає проти вас.

Ноель і Ларс здивовано обмінялися поглядами. Але не встигли вони відповісти, як Нейва раптово підняв руки, ніби у знак мирного жесту.

— Так, я вже чую твої погрози, Нейва. Але розумієш, ми маємо намір довести все до кінця. Якщо не змінити напрямку зараз, то завтра ми вже не зможемо цього зробити.

І тут Нейва зробив паузу, зазирнувши у темряву позаду, а потім поглянув на них ще раз. Його обличчя знову засяяло лукавою посмішкою і він повільно мовив:

— Тим часом, я вам лише скажу одне: якщо не хочете вмерти в цих землях, обирайте свої шляхи обережно. Ваші друзі можуть вас залишити, як це було вже не раз.

Відповідь була ледь чутною, але її сенс був зрозумілий.

— Залишити? — обурено прошепотів Ноель, розуміючи, що Нейва тільки що натякнув на те, що Сильва та Ларс можуть зрадити.

Незнайомець не відповів одразу, він лише знову посміхнувся, а потім зник у темряві, залишивши їх на самоті в нічному переулку.

Нейва знову з'явився з темряви, і його слова пролунали як пророкування.

— Хохо, якби ви тільки знали, що збирається робити Кастельг, не думаю, що вам буде весело слухаючи це! — мовив він, його голос звучав зловісно, наче він тільки що відкрив завісу над якоюсь надзвичайно небезпечною таємницею.

Ноель відчував, як серце знову почало битися, як ненормальне. Він уже розумів повністю, хто такий Кастельг, і очевидно, здогадався, що це була фігура, яка мала неймовірний вплив і могла серйозно змінити ситуацію. Його ім’я було відомим, але те, що сказав Нейва, точно не обіцяло нічого хорошого.

Сильва, як завжди, залишався спокійним, хоча в його погляді була помітна напруга. Він підняв руку і обережно, але з усією серйозністю, звернувся до Нейви:

— Я не люблю, коли мене лякають без причин. Якщо ти збираєшся нам щось сказати, краще роби це прямо, Нейва. Я не маю часу на загадки.

Нейва посміхнувся ще раз, але його посмішка була тепер холодною, безжальною, ніби він отримував задоволення від того, що спостерігає за їхніми реакціями.

— О, я зовсім не намагаюся вас лякати, Сильва. Просто кажу, що Кастельг має свої плани. Він не той, кого можна просто так обіграти. І не бійтеся, ви дізнаєтеся все, коли прийде час. — Він зробив паузу, глянувши на кожного з них, а потім додав: — Але не забувайте, що ви теж не єдині, хто в цій грі. І це означає, що вам варто бути обережними з тим, на кого покладаєтеся.

Ноель вже не міг тримати все в собі. Його думки були розпорошені, а відчуття все сильніше нагадували, що щось не так, що хтось із цих людей може зрадити в будь-який момент. Він уважно подивився на Ларса — той залишався таким же спокійним, як і завжди, але його очі знову заграли цією незбагненною глибиною. Він ніби був готовий до всього, але що саме насправді відбувається у нього в голові?

— Чи можемо ми дізнатися більше? — запитав Ноель відчайдушно, не витримуючи цієї постійної невизначеності. — Що ви маєте на увазі під планами Кастельга? Що за гри йдеться?

Нейва не відповів одразу. Він спостерігав за ними, ніби зважуючи кожне слово. А потім, знову зробивши паузу, заговорив, його голос став ще більш лукавим:

— Що ж, мабуть, ви повинні знати, що в цьому світі Тьми... не все так просто. Кастельг — не просто лідер. Він має зв'язки в кожному куточку цієї землі. І якщо ви не хочете, щоб вас затягнуло в його плани, вам краще бути обережними з тим, як ви поступаєте далі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍