Олександр Олесь - З неопублікованого, Олександр Олесь

Тільки гаснуть день почне... (№ 647)

Розпач (№ 277).

1914

Ти не признаєшся, а я знаю, хто ти...; Ходжу, блукаю по саду…, Цвіте весна, шумлять гаї...; Як я люблю тебе, небо Італії!..; Ти не та, ти наче друга...; Я хотів тебе на гори...; Замовкніть всі: великий час прийшов (№ 47)

З боліт, з гущавини, із ярів...; Чогось я жду, чого - і сам не знаю…; Без надій на волю…; Я гнів втопив, і кобза знов... (№ 100).

Всю темну ніч мого життя страшного... (№ 298).

Війна, війна! І знов криваві ріки... (№ 278)

Геть рахівницю! К бісу все! (№ 305).

Кожний погляд твій, зітхання... (№ 381)

Коли її ступали ніжки... (№ 393)

Сидіть в тюрмі і прагнуть волі... (№ 595)

Сама прийшла, заговорила... (№ 48)

1915

Обірвалася нагло, як крик солов’я...; На кон твій погляд лине…; Ти всім була! Моїм прекрасним сонцем...; Ти ждеш мене, в сльозах зітхаєш...; О Вінчі, Вінчі, де ти? Встань!..; В твоїх очах кривавий захід…; Уже замовкли солов'ї...; Я думаю, я марю про лілеї...; Ти знов прийшла, зійшла зорею...; Так, я впевнивсь! Я люблю...; О, дзвени голосніш, розвивайся повніш...; Хто щасливий бачив...; Нехай лежу я на землі...; Не співаю... в думці ти...; Як засне гаряче сонце... (№ 47)

І знов любов, і знов пісні...; Піду я в ліс! Впаду на землю…; Ніколи ранок не настане...; Як крила янголів, сніги, сніги…; Зацвіли зелені сосни...; Музо! Палітру і пензель мерщій!..; Неначе ніч, небесна ніч…; О, де ви? де ви? Чи в землі...; Кажи, кажи чудесну казку... (№ 93).

Нема того, за ким сумує доля...; Поезій вам?! Хи-хи-хи!..; Із пісень своїх, як з квітів…; Стояла в хмарах ти, а я літав над ними...; Нема тії, якій співаю...; Відкіль, відкіль тебе я знаю...; Сиджу... бандура на стіні… (№ 100).

Ми не зустрінемось до суду...; Плазую я по багнах всюди...; Поете! Лицарю краси!..; Я умирав, а ви дивились…; ...Мачуха до згину!..; Вночі (№ 48).

Впустіть! Рятуйте! Горе! Горе! (№ 838)

Срібна сутінь... і ліс... (№ 610)

Я хочу слів, потоків-слів... (№ 733)

Перший сніг (№ 551)

Розбита арфа, а струни стогнуть... (№ 583).

Єсть душі прекрасні, єсть душі святі... (№ 172).

Я цілий день про тебе думав... (№ 49).

Майові сни, майові мрії... (№ 637).

1916

Люблю тебе якоюсь дивною любов'ю...; Не брат я вам, брати мої…; О, як я змучився, о Боже, Боже!..; Давно гармати змовкли…; О, як я плакав! Скільки сліз...; Слова розкидані, забуті...; Не зрадникам-братам, не крамарям...; На бенкеті…; На крилах радості, на крилах мрій кохання…; В степу до срібного струмочка…; Болить моє серце...; Хтось сон злякав, а світ світає (№ 47).

Погас огонь в душі моїй…; Замовкла кобза золота...; Що з тобою, серце? Вмерло ти чи спиш?..; Коли б лишився я в селі…; Красі твоїй молюсь!..; Ти бідна лілея, побита вітрами…; Вас наче гріла кров моя…; І знов журба, нудьга безмірна... (№ 50).

Перша блискавка весняна... (№ 53).

Нехай старці ми і каліки... (№ 54).

Ідіть собі, я вас не знаю... (№ 65).

Погляньте ви: я сплів вінок... (№ 60).

Невесело! Недоля серце точе... (№ 66).

Ти тільки погляд спинила на мить... (№ 52).

Побіжім з тобою, люба... (№ 55).

Я не зберіг пісень, що ти співала... (№ 49).

О, де ти, сестро милосердя…; Заграйте струни! Заплачте кров’ю... (№ 69).

Гніздо? Чи небо і вітри...; Неси мене, пісне, далеко неси...; Де ти, кого ім'я не знаю…; Жду я тебе, не діждуся, і жду... (№ 93).

Коли б я очеретом був…; В білім ти - лілея біла…; Ти в бузовім - кущ бузвовий…; Сьогодні ти вже в синьому, як хмарка…; Перший раз співаю ніжкам…; Лийтесь, сльози, доки здібні…; А грім реве, а дощ гуде... (№ 100).

На землю капає гаряча кров... (№ 440).

Ти землю всю квітками заквітчала... (№ 638).

Скільки лавра розцвіло навесні... (№ 599).

Цвітуть акації, залиті білим цвітом... (№ 100).

Ти й не знала, що пісні... (№ 640).

1917

Остання пісня жалібна…; Не вернуться крилаті мрії... (№ 100).

На волі сокіл! В небі зник!..; Люблю! Без пам’яті люблю…; Ваші брехні і знущання...; Спочиньмо! На бік тарабан!..; Не раз душа моя до вас летіла…; Радійте, співайте пісні голосні...; Він все не вірив крику ран…; Хай хмара йде, хай грім гуркоче... (№ 969).

Пісне, ще одна година…; Я тобі зостанусь вірний…; Золоті листки злітають…; Стоїть, сміється і віта... (№ 95).

Ви сонця ждали так давно…; Прийми уклін, шляхетний друже…; Не пізнаю тебе, мій краю…; Ридайте, струни! Знову хмари…; Хай гасне вечір, ніч прийшла...; Так і ллються струмки…; Моя душа жила в бандурі…; Криваво-чорні хвилі йдуть…; Не вам судить мене, пігмеї…; Однаково! Не жити вдруге…; Серед примар і з гір в долину... (№ 94).

Хіба ви знаєте - хто ваша рідна мати...; Де ти, свято, свято згоди?..; Вже рік старий в могилі темній…; Огнів, огнів! Бо сонце гасне…; Чого я плакав, сам не знаю...; Гей, гостри, народе, зброю…;