Марко Андрійчик - Інтелектуал як герой української прози 90-х років XX століття

орієнтовану на масу україномовну літературу, проте з’ясувалося, що ці зусилля були значною мірою змарновані. Стратегії як такі були покликані принести українську мову і культуру у повсякденне життя пересічного громадянина України. Мистецтво, що його створили письменники, аналізовані у цьому дослідженні, однак, не є частиною такого руху — їхня література не призначена для масового читача. Воно прагне бути високим мистецтвом і хоче бути вільним від будь-яких ідеологічних і стилістичних обмежень. Утім, воно воліє відчути підтримку з боку уряду і людей, які б виказували повагу до вартості їхньої творчості.

З огляду на колонізоване минуле України, українська література була традиційно обтяжена комплексами неповноцінності, як-от провінціалізм і меншовартість. Тим не менше, через таке минуле вона здатна відобразити погляд марґінала. Маючи змогу вільно робити це у незалежній Україні, українська література може розширити перспективу таких понять, як істина і абсолют, чого не мають стійкіші культури. Як довів аналіз творчості вісімдесятників, ці письменники визнають тісні зв’язки української літератури і моралі і дошукуються відчуття структури, навіть переживши небезпечні наслідки, що випливають з таких абсолютистських концепцій у їхньому колоніальному минулому. Досвідчивши, що таке говорити голосом меншини, український інтелектуал мав би бути особливо готовим поважати голоси інших меншин; якщо українській мові та культурі колись вдасться просунутися вперед із задвірків, то український інтелектуал мав би симпатизувати голосам, які і далі залишаються на узбіччі. Для країни з такою роздробленою і різноманітною історією різниця є перевагою і джерелом культурної творчості. Література, яка визнає і поважає різницю, відтак багатітиме. Тим-то пострадянська українська література має потенціал для розвитку. У своїх прозових творах письменники-вісімдесятники схиляються до цієї ідеї.

У статті, присвяченій взаємозв’язку між мистецтвом і спільнотами, Марсія Мюльдер Ітон пише: «Мистецтво допомагає людям схарактеризувати себе як «свої» і визначити себе як «чужі» і «хороше мистецтво, найпевніш, сприяє збереженню громад на відміну від мистецтва поганого»[228]. 1990-ті роки сприйматимуться як епоха переходу для української прози. Якщо український інтелектуал врешті спроможеться вийти з задвірків у незалежній Україні, інтертекстуальні спільноти, витворені у цих прозових творах, зруйнуються, бо ж у їхній функції вже не буде потреби. Феномени ейфорії, хаосу і спільноти, які визначають прозу вісімдесятників, створену у 90-х роках, дають цінну науку на майбутнє українській культурі і самій Україні. Змальовуючи бурхливі часи, у які вони були написані, ці прозові твори дозволяють читачеві глянути на важливі питання одночасно з кількох, іноді протилежних ракурсів. Представляючи багато з передових досягнень у пострадянській українській культурі, проза вісімдесятників у 90-ті роки минулого століття витримає випробування часом як сховище яскравих і натхненних образів українських інтелектуалів, які блукають вигаданими світами їхніх авторів і йдуть, спотикаючись, своїм шляхом туди, де ідентичність твориться.

Бібліографія
Основні джерела

1. Andrukhovych, Yuriy. Recreations. Translated by Marko Pavlyshyn. Edmonton and Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1998.

2. Andrukhovych, Yuriy. Perverzion. Translated by Michael M. Naydan. Evanston, IL: Northwestern University Press, 2005.

3. Andrukhovych, Yuriy. The Moscoviad. Translated by Vitaly Chernetsky. New York: Spuyten Duyvil, 2008.

4. Izdryk, Yuriy. Wozzeck. Translated by Marko Pavlyshyn. Edmonton and Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2006.

5. Zabuzhko, Oksana. Field Work in Ukrainian Sex. Translated by Halyna Hryn. AGNI no. 53 (2001): 3—16.

6. Андрухович Ю. Перверзія / Юрій Андрухович. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997

7. Андрухович Ю. Московіада / Юрій Андрухович // Андрухович Ю. Рекреації. Романи. — К.: Час, 1997

8. Андрухович Ю. Рекреації / Юрій Андрухович // Андрухович Ю. Рекреації: Романи. — К.: Час, 1997.

9. Ґудзь Ю. «He-Ми» / Юрій Ґудзь // Кур’єр Кривбасу. — 1998. — № 6. — С. 20—56, № 7. — С. 8—54

10. Діброва В. Бурдик / Володимир Діброва // Діброва В. Вибгане. — К.: Критика, 2002.

11. Забужко О. Польові дослідження з українського сексу / Оксана Забужко. — К.: Згода, 1996.

12. Іздрик. Воццек. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997.

13. Іздрик. Острів КРК та інші історії. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998.

14. Іздрик. Подвійний Леон: Іsтоrія хвороби. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000.

15. Кононенко Є. Імітація / Євгенія Кононенко // Сучасність. 2001. — № 5. — С. 9—56, № 6. — С. 9—53.

16. Москалець К. Вечірній мед / Костянтин Москалець // Москалець К. Рання осінь. — Львів: Класика, 2000.

Додаткові джерела

1. Andryczyk, Mark. ‘Bu-Ba-Bu: Poetry and Performance.’ Journal of Ukrainian Studies, vol. 27, nos. 1—2 (Summer-Winter 2002): 257—72.

2. Barber, Bernard. Intellectual Pursuits: Toward an Understanding of Culture. Lan-ham, MD: Rowman and Littlefield, 1998.

3. Benda, Julien. The Treason of the Intellectuals. Translated by Richard Aldington. New York: The Norton Library, 1969.

4. Bielik-Robson, Agata. Inna Nowoczesnosc: Pytania o Wspolczesnoq Formula Duchowosci. Krakow: Universitas, 2000.

5. Blarney, Kathleen. ‘From the Ego to the Self: A Philosophical Itinerary.’ In The Philosophy of Paul Ricceur, edited by Lewis Edwin Hahn. Chicago: Open Court, 1996.

6. Bohachevsky-Chomiak, Martha. Sergei N. Trubetskoi: An Intellectual Among the Intelligentsia in Prerevolutionary Russia. Belmont, MA: Nordland, 1976.

7. Boym, Svetlana. Common Places: Mythologies of Everyday Life in Russia. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1994.

8. Calinescu, Matei. Five Faces of Modernity: Modernism, Avant-Garde, Decadence, Kitsch, Postmodernism. Durham, NC: Duke University Press, 1987.

9. Chakrabarty, Dipesh. ‘Postcoloniality and the Artifice of History: Who Speaks for “Indian” Pasts?’ Representations 37 (Winter 1992): 1-26.

10. Chernetsky, Vitaly. The Trope of Displacement and Identity Construction in Post-Colonial Ukrainian Fiction.’ Journal of