Едмон Ростан - Сірано де Бержерак

Крістіан

(підводить голову)

Новакам?

Другий гвардієць

Лякливим тюхтіям, Як цей от…

Крістіан

Тюхтіям?

Перший гвардієць

(насмішкувато)

Бароне Невільєте, Пораду ви мою, надіюся, візьмете До відома: є річ у нас в полку одна, Що згадувать її так само річ страшна, Як при повішенім мотузку називати!

Крістіан

Що саме?

Другий гвардієць

(страшним голосом)

Ось воно!

(Тричі з таємничим виглядом прикладає пальця до носа.)

Крістіан

А, значить…

Третій гвардієць

Тс! Мовчати! Ніколи із слівцем не прохопіться тим, Бо

(показує на Сірано, що розмовляє в глибині сцени з Ле Бре )

Справу будете ви мати он із ким!

Четвертий гвардієць

(підійшов і, не помічений Крістіаном, що розмовляє з попереднім, сів безшумно на стіл за його спиною)

Двом носачам уже прикоротив поси він Своєю шпагою, за їх розмову гнівен!

П’ятий гвардієць

(замогильним голосом, вилазячи з-під стола, куди заліз був на всіх чотирьох)

Найменших патяків па піс не припускай, Щоб не потрапити у потойбічний край!

Шостий гвардієць

(кладе Крістіанові руку на плече)

Та що там натяки! Доволі й жеста навіть! Хустинка носова за смертний саван править!

Мовчання. Всі дивляться на Крістіана, оточивши його із схрещеними па грудях руками. Він устає й підходить до Карбона де Кастель Жалю, який, розмовляючи з одпим з офіцерів, удає, ніби нічого не бачить.

Крістіан

Дозвольте…

Карбон

(повернувшись і оглядаючи його з голови до ніг)

Слухаю!

Крістіан

Дозвольте запитать, Що треба діяти і як себе тримать, Коли з південців хто занадто вже пихатий?

Карбон

Що ж – слід передовсім наочно показати, Що і на півночі хоробрі люди е.

(Повертається до нього спиною.)

Крістіан

Спасибі. Перший гвардієць