Едмон Ростан - Сірано де Бержерак

серця не іде, І, не пишаючись добром своїм ніде, Любити овочі і квіти й навіть листя Дерев, що сам садив у тишині росистій! Коли ж фортуна враз до тебе прилетить – Не бути змушепим із Цезарем ділить Свій тріумфальний лавр, а зустрічати славу, Як те, що сам здобув і сам дістав по праву! Не можеш ти зрости, як дуб чи осокір, – Не вийся вколо них, у власну силу вір, І хоч зостанешся при вирості малому, Будь зобов’язаний собі лише самому!

Ле Бре

Самому, сам! Гаразді Та нащо, сто чортів, Тобі заводити усюди ворогів?

Сірано

А що ж? По-твоєму – заводить сотні друзів, Що мозок курячий і дотеп чорногузів Являють гомоном та реготом своїм – І доброзичливо підспівувати їм? Ні, правду люблячи одвертих слів суворих, Щоразу тішусь я: новий у мене ворог!

Ле Бре

Яке засліплення!

Сірано

Хоч би і так було! Люблю ненависті пекучої жало! Як весело іти і погляди ворожі Круг себе бачити, на пістолети схожі! Як любо помічать під згортками плащів І жовч заздросників, і слину брехунів! Бач, дружба та м’яка – мов комір італійський, Що нас виховує на лад, сказати б, свійський, Бо гнеться й морщиться і дозволяє нам Покірно шию гнуть, вклонитись тут і там. Іспанський комір я волію, хоч жорстокий, Що не дає кивать, згинатись на всі боки, Бо накрохмалений, щоб голову держав Ти рівно завсігди, свідомий власних прав! Нехай загрожує іспанський комір болем – Він є нашийником, але ж і ореолом!

Ле Бре

(по мовчанці, беручи Сірано під руку)

Будь гордим і гірким, – але признайсь мені: Вона, мій Сірано, тебе не любить, ні?

Сірано

(жваво)

Мовчи!

Хвилин кілька тому ввійшов Крістіан, що замішався між гвардійців; ті не говорять до нього ні слова; він кінець кінцем сідає до столика, Ліза услуговує йому.

СЦЕНА VIII

Гвардієць

(що сидить за столом у глибині сцени, із склянкою в руці)

Гей, Сірано!

Сірано обертається.

Ждемо оповідання!

Сірано

А, зараз!

(Відходить під руку з Ле Бре. Вони тихо розмовляють.)

Гвардієць

(підводиться і йде)

Розкажи про бойове змагання!

(Спиняється перед столиком Крістіана.)

Наука буде це зеленим новакам, Як цей от…