Едмон Ростан - Сірано де Бержерак

Франція. 1640 рік. Чарівна Роксана просить свого кузена, блискучого поета і вправного (напевне, кращого у Франції) фехтувальника, Сірано де Бержерака, надати заступництво юному гасконцеві Крістіану. Її привернула краса молодої людини. Однак, не менше за зовнішнішність дівчина цінує у чоловіках розум.
Сірано носить на своєму обличчі найжахливіший ніс Франції, тому не насмілюється зізнатися в тому, що сам безнадійно закоханий у кузену Роксану.
Благородний Де Бержерак вирішує допомогти красивому, але не позначеному особливим розумом Крістіану завоювати серце Роксани.

Едмон Ростан
СІРАНО ДЕ БЕРЖЕРАК
Героїчна комедія на 5 дій

Душі Сірано хотів я присвятити шо поему.

Але душа та переселилась у Вас, Коклене, і тому я присвячую її Вам.

Е. Р.[1]
ДІЙОВІ ОСОБИ

Сірано де Бержерак. 

Крістіан де Невільет.

Граф де Гіш. 

Рагно. 

Ле Бре. 

Капітан Карбон  де Кастель Жалю.

Гвардійці (1-й, 2-й, 3-й, 4-й, 5-й і т. д.).

Ліньер.

Де Вальвер.

Маркіз.

Другий маркіз.

Третій маркіз.

Монфлері.

Бельроз.

Жоделе. 

Кіжі.

Брісайль.

Сердитий добродій.

Мушкетер.

Другий мушкетер.

Іспанський офіцер.

Кавалерист. 

Воротар. 

Городянин.

Його син.

Злодій.

Глядач.

Вартовий.

Бертранду, флейтист.

Капуцин.

Два музиканти. Поети. 

Пекарі.

Роксана.

Сестра Марта.

Ліва.

Буфетниця.

Мати Маргарита.

Дуенья.

Сестра Клара.

Актриса.

Субретка.

Пажі.

Квіткарка.

Юрба, городяни, маркізи, мушкетери, злодії, пекарі, поети, гвардійці, гасконці, актори, скрипалі, пажі, діти, солдати, іспанці, глядачі, дами-манірниці[2], актриси, городянки, черниці. ін.

(Перші чотири дії відбуваються в 1640 р., п’ята – в 1655 р.)

ПЕРША ДІЯ 
ВИСТАВА В БУРГУНДСЬКОМУ ГОТЕЛІ

Зала в Бургундському готелі, в 1640 р. Ніби повітка для гри в м’яча, пристосована і прикрашена для вистав.

Зала являє собою довгий чотирикутник; її видно навкіс, так, що одна з її стін становить задню декорацію, що йде від правого переднього кутка до лівого заднього; до неї перпендикулярно йде сцена, котрої видно зрізаний кут.

Сцена заставлена по обидва боки, вздовж куліс, лавами. Завіса – з двох розсувних полотнищ. Над завісою – королівський герб. З помосту до зали спускаються широкими сходами. По обидва боки сходів – місце для музикантів. Рампа, утворена свічками.

Два ряди бокових галерей, одна над одною.

Горішні галереї поділені на ложі. У партері, що становить місце дії нашої п’єси, креселок нема. У глибині партеру, тобто праворуч, на першому плані кілька лав, розташованих одна вище одної, а під сходами, що ведуть до горішніх місць і що видно їх тільки початок, – буфет, оздоблений свічниками, вазами квітів, кришталевими склянками, тарілками для печива, флаконами тощо. У глибині, посередині, під галереєю лож, вхід до театру. Великі двері, що розчиняються для глядачів. На обох половинках дверей, так само як у кількох кутках і над буфетом, червоні афіші з написом «Клоріза».

Перед початком вистави в порожнім ще залі напівтемрява. Незасвічені люстри низько опущені.

СЦЕНА І

Публіка поволі сходиться. Кавалери, городяни, лакеї, пажі, 8 лодій, воротар тощо. Потім маркізи, Кіжі, Брісайль, буфетниця, музиканти тощо. Входить кавалерист.

Воротар

(доганяючи його)

Стривайте! Грошики!

Кавалерист

Безплатно!

Воротар

Чом, мій пане?

Кавалерист

Кіннотник короля, я лиш йому підданий!

Воротар

(до другого кавалериста, що тільки-но ввійшов)

А ви?

Другий кавалерист

Я не плачу!

Воротар

Але ж…

Другий кавалерист

Я мушкетер!