Леді Анет - Магиня серед драконів , Леді Анет

Я витріщилася на Зака, широко розплющивши очі.

— В якому сенсі «чудово»? — насторожено перепитала я у колишнього недожениха, відчуваючи, що мене десь явно обманули.

Зак моргнув і зробив непроникне обличчя.

— Ем, що? — невинно уточнив він.

— Я бачила, як ти щойно зрадів. Не ухиляйся, — похмуро відповіла я, схрестивши руки. — Тобто ти теж не був у захваті від заручин, які влаштували наші батьки?

Зак скривився й змушено визнав:

— Якщо чесно, так.

Мої брови самі поповзли вгору. Оце так поворот! І заради чого я терпіла весь цей цирк із побаченням?

— І мовчав⁈

— Я не знав, що ти проти, — невимушено знизав він плечима.

— Як це «не знав»?! — обурилася я, аж ногою тупнула. — Ти серйозно? По-твоєму, під час нашої першої зустрічі на моєму обличчі була написана бурхлива радість від цієї новини?

— Та хто ж вас, дівчат, розбере… — філософськи зітхнув Зак.

У мене засвербіли руки, щоб як слід пояснити йому, як саме розбиратися в дівчатах.

— Може, ти просто хотіла собі ціну набити? — продовжив він і заходився пояснювати. — Мої батьки наполягли, що для сімейного бізнесу варто породичатися з магами. Вони навіть чималу суму заплатили. Я, якщо чесно, не надто прагнув у шлюб за домовленістю, тож вирішив, що…

— Стоп-стоп, — я звузила очі, відчуваючи, як у грудях щось неприємно стислося. — Що ти сказав?

— Я не хотів вступати у шлюб за домовленістю і…

— Ні-ні, — я замахала руками, ніби намагаючись відмахнутися від почутого. — Що там було про гроші?

— Батьки добре заплатили за союз з магом. Але якщо наречена відмовиться, вони повернуть гроші. Як ти розумієш, мені було невигідно першим відмовлятися, — простодушно зізнався Зак.

— Тому все побачення ти зображав крайнього відразливого типа? — ядовито запитала я, догадавшись про хитру підступність.

Парубок кивнув. М-да, шкода, що я до такого не додумалась першою.

Можна було б від злості помститися і затягнути заручини, але який в тому був би сенс? Якщо лорд-ректор вирішить питання зі стипендією на навчання в академії, відмова від заручин все одно буде моєю ініціативою. Та й у будь-якому випадку, чим раніше я повідомлю мамі й татові про своє рішення, тим краще. Хто знає, чи встигли вони витратити отримані гроші, чи ще ні?

Як би мені не було боляче від новини, що рідна мама без проблем продала мене незнайомим людям, я не хотіла, щоб у родини виникли фінансові труднощі. Самій було противно від своєї жалості та сердечності, але я не могла вчинити інакше.

Отже, в такому ось поганому настрої я й повідомила Леону про повернення в академію. Дракон, помітивши мій стан, не став лізти в душу і всю дорогу назад веселив мене дурними жартами про Дерека і умертвій, які виявилися звичайними акторами.

— О, дивись, перестали битися, — сказала я, показавши Леону долоню з ящірками.

Хвостаті справді не подружилися, гордо відвернувшись один від одного і роблячи вигляд, що не помічають свого супротивника.

— Я думаю, що це живі стихії, — поділилася я своєю теорією і багатозначно додала. — Твої.

— Хм, — глибокомисленно видав Леон. — Але для чого вони потрапили до тебе? Якась таємниця істинного зв'язку?

— Гарне питання. Я такого ніколи не чула і не читала… — я замовкла і виразно подивилася на дракона.

Той моментально скинувся.

— Тільки не кажи, що ми зараз підемо в бібліотеку, — похмуро зітхнув він.

— Там якраз зараз нікого, вихідний же.

— Отожбо , вихідний!