Євгеній Шульженко - Гра почалась ІІ, Євгеній Шульженко

            До дівчини підскочив чорнявий хлопець, присів поряд та поклав руку на її плече. Він тихо засміявся але побачив, що Лера біла як крейда.

Все скінчилось, - тихо сказав хлопець, - ви не змогли втекти. Внизу, на твоїх друзів чекають наші охоронці. Чинити опір немає сенсу. Мене нічого не зупинить, - важко дихаючи, сказала Лера, - ти мене не зупиниш, - вона відчула холодний піт на лобі та спині.

Дівчина важко піднялась на ноги, її хитало, в голові паморочилось. Лера важко розуміла, що відбувається навколо, все було в тумані. Вона намагалась вдихнути повними грудьми, але їй так хотілось спати. Відчуття неймовірної втоми накривало все тіло, закрити зараз очі та сон прийде на порятунок.

Сьогодні мій день народження, - повільно мовила Лера, подивившись в очі хлопцю, - в мої тринадцять років все буде так як я захочу.

Коли Лера сказала останнє, вона не втрималась та закрила очі. В цей момент дівчина наче втратила контроль над своїм тілом. Очі не викривались, а світ навколо закрутився. Вона навіть не змогла підняти руки, щоб виставити та сповільнити падіння. Дівчина впала на дах торгового центру, заснувши, провалившись в дивний дорослий сон.