Лада Астра - Кохана злюка. Попелюшка 2, Лада Астра

- Ми с тобою дуже різні Даніелла…

- Ти не я, я не ти, чула чула. Та от побачиш що я була права, а потім ще спасибі мені будеш казати, - фиркнула наостанок Данні і побігла по своїм справам. Попередивши, що завтра у нас з нею прогулянка по місцевому парку запланована.

     Коли я вже майже провалилась в сон, в двері постукали. Всього три рази - тук тук тук. І тиша. Я знала хто там. Ні, не так, я відчувала хто за дверима. Це не можна пояснити словами. Просто знаєш і все. Ніби чуєш його дихання. Я підійшла до дверей, приклала руку, а потім тихо промовила:

- Я не відкрию

- Чому? - через деякий час і теж тихо запитав Рон

- Мабуть… не можу, - не втрималась і на останньому слові голос затремтів. Я навіть не розуміла чого боюся.

- А завтра… зможеш?

- Не знаю

- Зможеш, - не запитав, а ствердно сказав він. Та здається таки пішов.

       А я зповзла по дверям на підлогу. Коли ж я вже почну думати головою? Навіщо приперлася сюди? Навіщо мучаєш і себе і його. Це всеодно нічого не змінить. Навіщо послухала Даніеллу? Дівчина просто окрилена історією свого не реального кохання, от і вірить, що всім так може пощастити. На яку висоту ти дерешся Ангеліна? Ти хоч розумієш, що впавши звідти, вже більше не зможеш просто піднятись отряхнутись і піти далі. 

      Я піднялася і подивилась на себе в дзеркало, що висіло навпроти мене. Красива. І ця краса моя погибель.  Комусь її не вистачає, а я би віддала всю. Була би  простою дівчинкою, жила б просте життя. Не мітила би, свого часу, на місце попелюшки. І не закохалася б у принца Рональда, бо він і не помітив би мене, а я б не дізналася який він. 

      А зараз от стою, плачу і навіть так красива. А що з неї візьмеш, з тої краси? Та нічого. Ні щастя ні радості вона мені не принесла. В душі лиш холодно і пусто.

   Заснула я вже під ранок. Все думала, що сказати принцу Рональду при нашій зустрічі. А що вона відбудеться і скоріш за все завтра я вже не сумнівалася. Не та він людина, щоб круги нарізати. Та слова втікали від мене і я не могла придумати якусь розумну причину чого я взагалі приперлася псувати тут йому заручини.