Віктор Суворов - Спецназ

вертольотів, намагається створити мініатюрний гелікоптер на одну людину. Генерал армії Маргелов одного разу сказав, що «повинен бути створений апарат, який стер би кордон між землею і небом». Наземний транспорт не може літати, в той же час авіація і вертольоти беззахисні на землі. Ідея Маргелова полягає в тому, що треба спробувати створити дуже легкий апарат, який дозволить солдату пурхати, подібно до бабки, з одного листка на інший. Необхідність полягає в тому, щоб перетворити радянського солдата в тилу ворога на подобу комахи, здатного діяти як на землі, так і в повітрі (хоча і не дуже високо), а також перемикатися без особливих зусиль з одного стану в інший.

Кожен фермер знає, що легше вбити дикого бика, який нищить посіви, ніж знищити масу комах, які сідають на його плантації ночами. Радянське вище командування мріє про день, коли в сусідський сад зможуть проникати не тільки бики, але скажені слони і рої ненажерливих комах в один і той же час. Зараз на більш практичній основі в Радянському Союзі проводяться інтенсивні дослідження з розвитку нових способів викидання людей з парашутом. В цих роботах перевіряються безліч нових ідей, одна з яких - «скидання контейнера», а іншими словами, контейнера з кількома людьми всередині, який би скидався на одному вантажному парашуті. Цей метод дає можливість значно зменшити кількість часу, що витрачається на тренування солдатів з парашутних стрибків: цей навчальний час може бути ефективно використаний для більш корисних предметів. Такий контейнер дозволяє солдатам почати вести вогонь по цілях у процесі спуску і відразу ж після приземлення. «Контейнерний метод» людям полегшує можливість триматися разом і вирішує проблему збору групи після викидання. Але існує ціла маса технічних проблем, пов'язаних зі створенням таких контейнерів для повітряного викидання, і я не компетентний судити про те, коли вони будуть вирішені.

Вивчалася інша ідея - це можливість створення парашута, який може планувати: гібрида, що сполучає якості парашута і дельтаплана. Це дасть можливість транспортній авіації літати найменш небезпечними маршрутами і скидати парашутистів над безпечними районами, далеко від об'єктів, на які вони націлені. Людина, використовуючи свій планер- парашут може повільно знижуватися чи триматися на одній висоті, або, навіть, підніматися вище. Оскільки вони можуть керувати напрямом свого польоту, то групи спецназу можуть безшумно з різних напрямків підійти до своїх цілей.

Дельтаплан, особливо споряджений дуже легким мотором, є предметом величезного інтересу з боку ГРУ. Він дає можливість не тільки перелітати зі своєї території на територію противника без використання транспортних літаків, а й здійснювати короткі перельоти на ворожій території, таким чином проникаючи до об'єктів, уникаючи небезпек з боку противника, а також виконувати інші завдання.

Дельтаплан з мотором (мотодельтаплан) є найдешевшою літальною машиною і найлегшою в управлінні. Мотор дає йому можливість злітати з досить маленьких ділянок, практично, з клаптиків землі. Більше немає необхідності дертися на горбочки, щоб злетіти. Але найбільш важливою рисою моторизованого дельтаплана є, звичайно, можливість його маскування. Експерименти показали, що дуже потужні радарні системи найчастіше зовсім не здатні виявити дельтаплан. Його політ безшумний, оскільки мотор використовується тільки для зльоту і набору висоти. При польоті з вимкненим мотором людина на дельтаплані захищена від засобів теплового виявлення і атаки.

Та відстань, на яку може летіти моторизований дельтаплан цілком достатня для спецназу. Вона достатня для того, щоб дозволити людині пройти досить довгий шлях позаду лінії фронту, перетнути її та приземлитися глибоко в тилу противника. Політ в небезпечний район може бути здійснений на дуже низькій висоті. Зараз в Радянському Союзі розробляються деталі обладнання, яке зробить можливим для моторизованого дельтаплана політ на дуже низьких висотах з урахуванням рельєфу поверхні землі. Польоти відбуватимуться вночі і в умовах поганої видимості, тому також розробляється просте і легке навігаційне обладнання.

Моторизований дельтаплан може бути використаний і для інших цілей, крім транспортування спецназу за лінію фронту. Його можна використовувати для ідентифікації і навіть для знищення особливо важливих ворожих об'єктів. Експерименти показали, що дельтаплан може нести легкі кулемети, гранатомети і ракети, які роблять його виключно небезпечною зброєю в руках спецназу. Головна небезпека, яку становлять ці «комахи», звичайно ж полягає не в їх індивідуальних якостях, а в їх кількості. Будь-яку комаху можна легко прибити. Але рій комах є проблемою, що вимагає серйозного роздуму: нелегко знайти способи впоратися з ними.

Офіцери, що командують у ГРУ, точно знають, який саме дельтаплан потрібен спецназу в осяжному майбутньому. Це повинен бути механізм, для зльоту якому необхідно не більше двадцяти п'яти метрів, з набором висоти не менше метра в секунду, що має мотор потужністю не більше 30 кіловат, який повинен мати добру теплову ізоляцію і породжує шум не більше 55 децибелів. Цей механізм повинен бути здатний підняти корисний вантаж 120-150 кілограмів (розвідувальне обладнання, озброєння, боєприпаси). Роботи над його створенням, подібно до робіт, що проводилися в 1930-х, над створенням міні-підводних човнів, ведуться одночасно і незалежно кількома групами конструкторів.

ГРУ розуміє, що дельтаплани можуть бути дуже вразливими в денний час і що вони також дуже чутливі до змін погоди. Є три можливі способи подолати ці труднощі: поліпшити конструкцію самих машин і підвищити професійний рівень пілотів; застосування їх раптово і у великих кількостях на широкому фронті, використовуючи безліч комбінацій напрямку і висоти, і використання їх тільки разом з багатьма видами іншої зброї і способами польоту, і з використанням величезного розмаїття різних пристроїв і хитрощів для нейтралізації супротивника.

У той час, коли розробляються способи викидання людей у тил противника, проводяться роботи над методами повернення загонів спецназу на свою територію. Це не так важливо, як їх викидання, але все ж, бувають ситуації, коли необхідно знайти якийсь спосіб транспортування будь-кого з групи або всієї групи назад на територію Радянського Союзу. В даний час протягом багатьох років це виконується за допомогою низького польоту літака, але це - ризикований метод, який поки ще не покращений. Потрібні кращі способи евакуації людей з територій, де немає поблизу моря, де не можна використовувати вертоліт і де не може приземлитися літак.

Радянський генерал на прізвище Мещеряков відкрив широке поле для вивчення і дослідження, коли висунув пропозицію, що збройні сили повинні «створити для спецназу такі умови, при яких ніхто не повинен перешкоджати його роботі». Тут безліч проблем, на спробі вирішення яких сконцентрована радянська наука. Хто перешкоджає роботі спецназу? По-перше - система радарів противника. Радарні установки перешкоджають активності всієї Радянської Армії. Для того, щоб відкрити дорогу Радянській Армії на територію ворога