Ясміна Лав - Одна ніч, Ясміна Лав

-Я слухаю.
-Сьогодні о другій годині дня. У парку, біля самої річки.
-Я зрозумів.

Бачу як Саша дає знак говорити ще.

-Послухайте, Євгене Олександрович, а навіщо ж вам стільки казино? 
За моїми відомостями, у вас їх уже як мінімум, п'ять.
-Гарна поінформованість.
- І все ж....
-Може ,я просто жадібний ..? - сміється старий хрич. - Що скажеш, Артурчик?

Бачу знак охоронця, про те, що засікли місце знаходження і відчуваю полегшення.

-О другій годині.
Скидаю виклик, і одразу дивлюся адресу. 
Це за містом. Приватний будинок.
Мабуть, ділянка Фролова.

-Збери хлопців. Виїжджаємо за годину. - кажу Сашкові і прямую в свою квартиру.
    ***
Коли повертаюся до готелю, то мої люди вже чекають.

-Все готово. - звітує Сашко.
-Скільки?
-Вісім.

Значить вісім людей. Зі мною дев'ять.
Не думаю, що Алісу охороняють більше людей.
А це означає, що ми маємо перевагу.

До місця їхати більше години.
Сподіваюся, він не відвезе мою Мишку раніше.
Тільки передчуття якесь не добре.
А в голові одна думка - я маю встигнути.....

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно