Ханна Еванс - Ти не мій брат, Ханна Еванс

Глава 41

2 роки потому...

Артур 

Я поїхав, не зміг... Хіба ж, я мозахіст? Коли дивлюсь на Настю, то втрачаю себе. Якби ж вона тільки погодилась, аби тільки натяк подала, що готова. Я би "розірвався на частини", але зробив би все, щоб моя дівчинка була щаслива. Але вона не зможе, Настя ніколи цього не зробить.

Від того, біль мене "з'їдає", а серце "розривається". Я намагався, довго старався її зрозуміти. Постійно добивався до істинни. Адже "втікачка" про все мовчала і постійно брехала. 

Але тоді зрозумів, що заради батьків вона піде на все, а заради мене, ні. Вона боїться, що батьки страждатимуть, а на мене похер. Настя навіть не повернулась, щоб пояснити, а мовчи пішла. Мені від цього середину "вивертає". Я думав, що від болю задихнусь. Не зміг більше бути поруч, бачити, відчувати.. Від цього "дах зносить". Жити під одним дахом, постійно чути її голос, сміх... Це точно мозахізм. Зі старим було важко домовитися. У нього не було іншого виходу, я використав всі аргументи. А найголовніший, що повернусь в академію у хірургію. Боляче було їхати. Адже сам не розумів, як зможу без "втікачки".

Відновився у академії, в голові одне навчання. Ну майже... Спочатку постійно бачив Настю у снах. Мене мучили кошмари, в яких вона завжди була у небезпеці. Добре, що є Арс, який повідомляє про її стан. А точніше, що з нею все добре. Про особисте життя Насті, не хочу знати нічого. Це вже занадто... Я зможу, я повинен забути свою зведену сестричку. 

Після двох років розлуки, здається стало краще. Думаю, я вже забув... Зміг... Повернувся у колишнє, загульне життя, аби трохи забутися, ніби допомагає.

Батько з Мариною часто приїжджають. Мені подобається ця жінка, ми стали непоганими друзями. Ну ось чому, Настя не така? Вони вже два роки переконують мене приїхати. Я не міг, але зараз ніби попустило, навіть появилась дівчина. Не те, щоб я до неї щось відчував. Просто хороша дівка, яка урізноманітнює мої вечори. Кохання закрив назавжди. Не хочу більше, краще стати колишнім, без почуттів. Здається все пройшло і я готовий. Коли погодився приїхати, старий був задоволений, а Марина щаслива. Вони мені якось казали, що Настя більше не живе з ними.

Після того, я почав хвилюватися за неї і її безпеку. Мене нема поруч, а знаючи те, як Настя потрапляє у небезпеки... Але на щастя є Арс, який за нею наглядає.

Навіть дівчину собі обрав, зовсім не схожу на "втікачку". У Карини біляве волосся, блакитні очі і характер зовсім інший. Вона любить вечірки, веселощі і дурощі. Все те, що мені допомагає забутися. Головне, щоб нічого не нагадувало про Настю. Добре, що Карина відволікає, але не надовго...

Все, сумку зібрав, вирішив поїхати на два дні. Карина рвалася зі мною, але я відмовився, ще цього бракувало. Здається, багато собі надумала. З батьками її знайомити не намірений. Арс знає про мій приїзд. Я просив, щоб нічого не знала Настя. Адже сподівався, що ми не перетнемось, наївний. 

Важко бачити ту, через яку ще серце болить і заради якої, я був готовий на все, колись... Зараз все змінилося. Їду в аеропорт, але чим ближче під'їжджаю, тим сильніше серце стискається. А коли водій зупиняє автомобіль і потрібно виходити, я завмераю. Не вистачає повітря, розумію, що не можу...

Тому розвертаюсь і попутно набираю Арса.

 - Друже, вибач, я не приїду. Правда хотів, але ще рано.

 - Розумію друже, але рано чи пізно, та тобі доведеться приїхати.

 - Знаю...

До батька зволікаю телефонувати, адже не хочу засмучувати його, а особливо Марину. Вона дуже хороша жінка, правда. Тепер розумію, чому Настя боялася її розчарувати. Пізніше, все - таки набираю.

На початку розмови і засмученого батькового голосу, мені здалося, що я дарма так вчинив. Та коли чую, що на мене чекають дівчата, а точніше Настя... Розумію, що все вірно роблю. Адже ще не готовий і не зможу це зробити.

" Не хочу більше переживити це відчуття. Здається, ще не забув... "

Дорогі мої, приємного Вам читання) 

Вибачте за часті затримки...

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно