Джулія Рейвен - (не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен

Але навіть у цьому синтетичному, не схожому на руду красуню порядку, було магічне відчуття її присутності. Начебто вона стояла за спиною, і чомусь несхвально дивилася на те, як Борис господарює в її ательє. Що ж, навіть якщо Олександра потім сердитиметься на нього, праця не буде марною. Принаймні, він не дасть і без того нечисленним шанувальникам забути про Рябцеву, і до того ж хоча б спробує її повернути.А раптом застигле серце вогняноволосої богині розстане, і вона захоче повернутися в його обійми.

Борису ця думка припала до душі. Йому подобалося думати про Сашу, і уявляти радість в її очах, коли вона, де б не була, побачить банери з рекламою свого показу. Руслан, звичайно, буде дико злий, дізнавшись про суму, яку доведеться вкласти в рекламу. Ні, Борис зовсім не благородний лицар на білому коні, і не благодійний фонд, його фірмі теж буде вигода, якщо показ пройде успішно. Але ж його ще потрібно довести до розуму.

— Борисе, до вас можна? — до кабінету заглянула Алла і слідом за нею увійшов молодий чоловік.Здається, він бухгалтер, або економіст, або фінансист. — Ми підготували документи і розрахунки.

— Прекрасно! — Борис грюкнув по столу долонями і жестом запросив тих, хто увійшов, присісти. — Прошу. Давайте подивимося, що там у нас.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно