Леся Нічна - Сирітка для Ректора, або таємниці Академії Магії, Леся Нічна

Ректор пильно глянув на Тео.  

— Ви ж володієте магією вогню? — ледачкувато запитав він.  

Здавалося, Тео вже нічим володіти не хотів. 

— Т-т… так, пане ректоре…  

— Чудово.  

Райан підняв руку, і кам'яні плити навколо нас раптом спалахнули рунами.  

Блакитними, зеленкуватими відтінками. 

Ніби полігон запустився.  

Зізнатися чесно, я вперше бачила, як він працює!  

— Кажуть, що полігон запускається лише через контролюючого мага. Тобто, через головного на ньому. У нашому випадку — через ректора. — Зашепотіла Василина, її очі світилися захватом.  

Руни запульсували.  

Загорілися.  

Засвітилися.  

Спалахнули іскрами.  

Тео задрижав.  

Я теж.  

Все ж я стояла в тому ж колі і не мала уявлення, що зараз буде.  

— Полігон активовано. — Райан хижо всміхнувся.  

І руни вибухнули магічним потоком.  

Мене миттєво відкинуло назад, і я гепнулася на п’яту точку.  

— А-А-А!  

Хтось заволав.  

Хтось спробував вискочити з кола, але невидимий бар'єр відкинув його назад.  

Тео витягнувся в струну, остаточно усвідомлюючи, що йому кінець!

____________________________________

Любі читачі, нагадую вам, щоб ви відстежували мене!) Дуже прошу :с

З великим поцілунком,
ваша Леся