Стів Маккартер - За небокрай, Стів Маккартер

- Пропоную сформувати лінію солдатів на відстані десяти метрів від передової. - випалила Ейр. - Прикриватимуть спину, щоб уникнути таких ось випадків.

Ейр закліпала одним оком. Напевно, дощ якось затікав у нього. Вона змахнула воду рукою. Червоні пальці. Нічого. І не таке бувало.

- Задній ряд, десять кроків назад! - голосно закричав Калібрісто.

Дівчина сама для себе зазначила, що цього разу генерал чемпіонів навіть не став сперечатися. Прийняв її пропозицію без вагань. Сабазадонка віддала такий самий наказ, і чорні мундири розлетілися в різні сторони. Сама вона і збиралася очолити цю групу воїнів.

- Люди, допомагати групі позаду! - віддала нову команду Ейр, коли чорні мундири повернулися. - Азаніелю та Стайреду теж!

Почулося грізне гарчання. Навіть скрегіт. Тертя каменю об камінь. Сабазадонка зраділа, зрозумівши, що подрібнювачі вирвалися на вулиці. Одного такого вона побачила. Той кричав чемпіонам, щоби вони розступилися. Декого розштовхуючи, кам'яний драйтл увірвався в море ворогів, збиваючи їх з ніг своєю вагою. Його інерції вистачило, щоб забігти метрів на п'ять до лав граваліонів. Перетирач махав лапами, ламаючи черепа супротивників, що в штовханини не встигали ухилитися від його потужних замахів. Сотні ударів мечами лише іскри висікали на кам'яному тілі подрібнювача.

Ейр попрямувала зайняти вигідніше місце, щоб можна було командувати ширшим фронтом. Чемпіони відступали. Кам'яні драйтли тимчасово переключили увагу ворога на себе. Ейр скомандувала відступати швидше, поки граваліони виглядали трохи розгубленими. Сабазадонка крикнула одному подрібнювачу, що вирвався на пару метрів уперед лінії чемпіонів, щоб той увесь час тримався поблизу. Чи почув він її? Це не мало значення, адже наступної секунди його повалили на кам'яну вулицю. Граваліони накинулися на нього з голими руками, хапаючи за голову, руки та ноги. За кілька хвилин їм вдалося відірвати руку подрібнювачу. Пролунало виття кам'яного драйтла, який на секунду заглушив весь шум битви. Граваліони не зупинилися на цьому. Один застрибнув зверху, щоб притиснути подрібнювача до землі. Інші рвали поваленого драйтла на шматки.

- Подрібнювачів до рядів чемпіонів! - закричала Ейр на все горло, як тільки зрозуміла, що подрібнювачі не безсмертні. - Усім передати мій наказ!

Розраховувати на одних швидкоходів не було ніякого сенсу. Вони не могли донести її команду до першої лінії зіткнення, а тим більше до подрібнювачів, що висипалися на вулиці фортеці. Ейр почула свій наказ з різних боків з вуст чемпіонів.

Перетирача можна розірвати на шматки? Легкий шок. Сабазадонка розраховувала на допомогу кам'яних драйтлів. Але наразі ситуація змінилася.

Армія продовжувала відступати. Дівчина вже вкотре змахнула кров з обличчя. Навіть дощова вода не встигала змивати її з очей. Ейр легенько поводила головою в різні боки, щоб оглянути цю запасну лінію з чемпіонів, розбавлену людьми, де стояла й сама. Лінія, що повинна прикривати спини чемпіонам, що обороняються від ворога, який невпинно тисне. Сабазадонка вдивлялася у темряву, намагаючись помітити граваліонів на найближчих будинках. З даху почали стрибати монстри.

- Туди! - скомандувала дівчина, і першою кинулась в атаку на тварюк.

Вона приготувала той прийом, що бачила у виконанні Максуда. Набрала швидкість і різко впала навколішки прямо перед монстром, пролетівши мокрим каменем під ногами у граваліона. І напала на наступного, що не очікував побачити перед собою людину. Різко скоротивши дистанцію, Ейр оперлася об коліно ворога і, підлетівши повітрі на висоту його морди, замахнулась своїм мечем. Вона бачила його огидну звірячу морду. Чула неприємний запах із рота. І його очі. Повні здивування та ненависті. Ейр крутнулася в повітрі. Вона чудово дотяглася до шиї граваліону і майже знесла голову. Але він встиг ударити її руків’ям меча. Сабазадонка відлетіла назад і врізалася в груди чемпіону, що вже розправився з тим граваліоном, якого вона залишила за спиною. На мить все закрутилося перед її очима. Може, вона навіть знепритомніла на деякий час. Ейр озирнулася. Все, як у тумані. Але групу граваліонів знищено. Інші поки не стрибають із даху. Спалах у небі. Ага, туди вже летять сині стріли. Химерниці прийшли на допомогу.

- Назад! - захрипіла Ейр. - Дистанцію між лініями! Тримати!

Чемпіони відхлинули від перших рядів. Ейр подивилася на швидкоходів.

- Передати всім, щоби тримали дистанцію!

Вона розуміла, наскільки ці залізні драйтли гарячі. Якщо вони бачать ворога, їх вже важко змусити відступити. Тому їм завжди потрібно нагадувати, щоб вони не забували відходити. Щоб вони створювали зазор, в який потрібно ловити граваліонів. Перший ряд чемпіонів, проходячи між будинками, перегрупувався таким чином, що між стінами чемпіони стояли в кілька ліній. Найостанніша лінія завжди відступала обличчям уперед, щоб надати гарячий прийом ймовірним ворогам і не дати вдарити собі в спину. Потрібно було тримати дистанцію між спеціальною лінією і основними силами, щоб потім оточувати ворога, затискати його дрібними групками.

Ейр спробувала відчепитися від чемпіона, який обхопив її за плечі. Він розтиснув руки і вона впала на коліна. Якби її не підхопив чемпіон, вона б і обличчя собі розбила об кам'яну вулицю. В очах усе потемніло.

- Вивести генерала! - пролунав гучний наказ Калібрісто.

Тут же сабазадонка відчула, як чиясь могутня рука схопила її і закинула на плече. Чемпіон побіг разом із нею. Ейр бачила, що ще двоє залізних драйтлів її супроводжували. Чи не забагато їй честі? Дівчині стало зле. І голова паморочилася. Ще око довелося закрити.

- Сюди, сюди! - почувся їй знайомий жіночий голос.

Жазель, побачивши, що чемпіони несуть дівчину на плечі, зорієнтувалася майже одразу. Хто це ще може бути? Скільки дівчат серед людей бере участь у битві? І скільки з них обов'язково полізуть у найгарячіші точки зіткнення? Лише одна.

Сабазадонку поклали на кам'яну стіну.