Стів Маккартер - За небокрай, Стів Маккартер

Її голос одразу ж задзвенів луною чорних мундирів, що повторили наказ тієї ж миті. Задні два ряди чемпіонів, що не брали участі у блискавичній та успішній атаці, швидко відступили, видершись на сходинки. Між першим та двома іншими рядами утворився простір метрів у п'ять. Передня лінія, завершивши свою атаку, за наказом Калібрісто застосувала прискорений відступ. Залізні драйтли швидко-швидко задкували, навіть не дивлячись назад. Вони чули команду "Зміна". Значить, той ряд, що зараз за їх спинами, стане так, щоб пропустити їх крізь себе. Воїни у першому ряді це чудово знали, напевно, тому назад нікому дивитися не треба було. По центру оборони, де вода водоносів не могла дістати граваліонів, летіли сині стріли. Химерниці правильно зорієнтувалися в ситуації та зосередили свій вогонь на потрібній ділянці фронту. Вся передня лінія чемпіонів вдало відступила, просочившись крізь два ряди своїх залізних драйтлів і зійшовши на стіну.

- Всі назад! - нова команда Ейр.

Калібрісто різко кинув на неї погляд. Погляд здивований. З одного боку, він сердився, що його воїнами командував не хто інший, як сабазадонець. З іншого боку, дуже влучний прийом у найкращий момент. Миттєве тактичне рішення, що дозволило практично без втрат зійти на стіну одному з рядів та розміститися на підступах до стіни двом іншим. Ця дівчинка розібралася в командах та тактиці ведення бою цілої армії аж занадто легко і швидко. Поки граваліони, збиті водою і трохи відступивши через град стріл Химерниць, оговталися і знову наринули на чемпіонів, залізні драйтли вже здавали четверту стіну.

Сині повітряні кулі. Десятки куль, що випустили Химерниці, розліталися в небі, випадаючи синім пилом на чемпіонів. Двоє людей так само носилися вздовж їхніх рядів, безперервно накриваючи залізних драйтлів синім снігом війни. Дощ не переставав падати. Звуки битви не вщухали ні на мить.

Не час радіти вдалим злагодженим діям при обороні. Попереду відступ через найскладніший рубіж. Четвертий. Як би добре не командували командири, але Ейр розуміла, що тут вони втратять більшість убитих воїнів. Більше, ніж на попередніх трьох рубежах разом узятих.

Довгі та широкі бараки. Їх треба оминати. Зав'яжеться вуличний бій. У такому бою при несприятливих обставинах в оточення може потрапити більша частина їхнього війська. Потрібно завжди бути напоготові і швидко бігати. І ще… І ще доведеться послабити чемпіонів.

- Двоє людей з артефактами на стіну! - скомандувала Ейр.

Це потрібно було зробити. Наважитися і зробити. У такому бою серед будинків вона просто могла втратити одного з носіїв артефактів, а то й обох. Так ризикувати було неправильно. Сабазадонка дочекалася, доки чорні мундири повернулися.

- Химерницям тримати дахи. Заклиначам тримати дахи, випустити подрібнювачів!

Ейр кинула в бій усі сили, які були в наявності у захисників фортеці. Практично всі резерви вступлять у бій на цьому рубежі. Окрім луксорів. Хоч вона й бачила, що чемпіони вже борються не так спритно й завзято, як на першій стіні, але граваліони, що весь час підходили свіжими, воювали з такою ж швидкістю та величезною люттю. Тому луксори стали б для ворога легкою здобиччю. Сабазадонка використає їх в останню чергу. Вона оглянула поле бою. Чемпіони пропускали удари частіше, ніж раніше. І саме в цей момент Ейр і мала позбавити їх підтримки синього кольору. Але вона не могла вчинити інакше. Ризик втратити два артефакти був занадто високим.

Ось уже і перша будівля.

Ейр віддавала потрібні команди. Тепер ні Калібрісто, ні будь-хто з командирів чемпіонів не намагався навіть наблизитися до Ейр, розуміючи, що вона сама віддасть потрібні накази. Командирам вистачало роботи на своїх ділянках. У небі почувся крик діадем. Ейр побачила перших птахів. Вони кружляли над головами, різко скидаючи висоту та опускаючись до рівня дахів будівель на першій вулиці. Хоча Ейр і була впевнена, що граваліони ще не встигли видертися туди, вона вважала таку тактику правильною. Набагато краще не дати ворогові піднятися на дахи, аніж потім намагатися його звідти скинути. Серед шуму бою пролунали крики болю та люті від чемпіонів. Синій колір. Його відсутність починала позначатися. Тактика і дії заклиначів трохи розв'язували руки сабазадонці, даючи час на обмірковування ситуації.

- Химерницям запускати кулі! - наказала вона. - Не треба стріл.

І вже за кілька секунд перші круглі згустки синього кольору засяяли в небі. Химерниці бігали по стіні, вишукуючи зручні позиції, щоб закинути свої кулі та розпорошити над воїнами навіть у найнепомітніших провулках. Ейр відкрила рота, щоб віддати чергові накази, але чемпіони самі знали, що робити. Вони правильно вишикувалися, прикрили відступ свого першого ряду і помінялися з ним місцями. Сабазадонка побігла у бік Калібрісто перевірити, як у нього йдуть справи. Наразі всі війська зайшли до району суцільних забудов. Їй треба розуміти хоча б приблизно яка загальна обстановка. А ще він може дати якусь пораду. Хоч їй і не хотілося нічого від нього чути, але слід визнати, що своїх воїнів краще залізного генерал не знає ніхто. Через свою гордість у такій важливій битві треба переступити. Ейр, обійшовши пару будинків, побачила ту частину війська, з якою перебував Калібрісто. Наразі генерал якраз чекав своєї черги вступити у бій у третьому ряду, командуючи відступом. Він поволі відходив назад. Ще кілька кроків і він вийде на чистий простір.

Три граваліони перебували з даху будинку, що оминали чемпіони, прямо за спиною генерала. Ейр, побачивши їх ще на даху, і спостерігаючі як стрибають граваліони, бігла, не зменшуючи обертів. Граваліони? Величезні чотирирукі монстри із величезною зброєю в руках? Пересуваються із приголомшливою швидкістю? Ну, то й що? Адже вона сабазадонка. Хіба не для таких моментів вона й була народжена? Ейр стрибнула на стіну будівлі, відштовхнулася від неї ногами і одним круговим рухом у повітрі знесла голову найближчої тварюки, що ледь встигла ступити на ноги. У повітрі дівчина встигла видати лютий крик, попереджаючи чемпіонів, і відразу проткнула іншого граваліона прямо в око. Щойно встигнувши приземлитися, дівчина стрибнула на третього супротивника, який саме до неї обертався. Монстр уже зрозумів, що небезпека виходить зовсім із іншого боку, не від чемпіонів. Дівчина рвала дистанцію. У граваліона довгі руки та довгі мечі. З ним на великій відстані боротися для людини безглуздо. Тому сабазадонка наближалася, як могла. Їй було незручно завдавати ударів цій тварюці, але граваліону було ще не зручніше. Дівчина кілька разів рубала його по ребрах, туди, куди змогла дістати в стрибку. А він зніс її одним ударом ліктя якоїсь руки, вибивши з дівчини все повітря. Ейр врізалася в будинок усім тілом і повалилася на камінь. Над головою вона почула крики діадем та звуки боротьби. Сабазадонка підвелася, мотаючи головою в різні боки. Калібрісто вже розправився з останнім граваліоном. Стало зрозуміло, що діадеми не зможуть закрити всі ділянки з повітря. Або елементарно не встигали заклиначі. Поради просити не довелося, їй самій спала на думку ідея. Сабазадонка схопилася на ноги.