Олена Арматіна - Договір, або приборкання Темного ельфа , Олена Арматіна

28

Перше, на що я звернула увагу, це на те, що в майстерні пахло чимось різким, терпким, але дуже приємним. Кожен сантиметр був заповнений готовими зразками, на столах лежали рулони малюнків зі схемами хитромудрих меблів. Червонодеревник не випускає з рук ганчірку, якою раз у раз витирає свої прилавки від пилу і дрібної тирси, що летять з усіх щілин. Що явно свідчить про те, що тесляна майстерня знаходиться тут же, за стіною.

Я вирішую обрати кілька готових предметів меблів, а не робити щось на замовлення. Просто тому, що в мене не так уже й багато часу на те, щоб чекати на замовлені меблі. Хоча літній ельф наполегливо пропонував виготовити для мене то низький столик, то пузату шафу, що більше нагадували витвір мистецтва, ніж прості меблі.

- Мені здається, він знає, хто я така, - кажу я Ріанні, коли ми виходимо з крамниці.

- Можливо. Він добре знає і мого батька, і мене, тож цілком міг здогадатися, кого саме я супроводжую. Але ти не хвилюйся, він не проговориться - зі старовинного роду червонодеревників, які забезпечують королівський замок меблями, - каже вона.

І чому я не здивована?

Ми вже були на півдорозі до замку, коли вона призупиняється, принюхується.

- Ой, як смачно пахне! Ти повинна це спробувати!

Вона хапає мене за руку і веде до потворної старої жінки дуже низького зросту. На голові в неї вдягнений ідеально чистий очіпок, а в м'ясистому носі виблискує велика каблучка. Перед старою на двох каменях, між якими палає явно магічний вогонь, стоїть жаровня, на якій смажиться коржик.

Ріанна дістала з гарно вишитого гаманця кілька монеток і передала їх старій. На мить мені стало ніяково від того, що я змушена користуватися її щедрістю. Але потім подумала, що від улюбленого королівського лицаря не убуде, якщо вона пригостить Королеву коржем. Я навіть фиркнула, оцінивши свою уявну тираду.

До речі, коржик виявився дуже смачним! Не пам'ятаю, щоб я куштувала такі в моєму світі. Якийсь час ми мовчки їмо, сидячи на лавці біля самого озера. Зовсім не по-лицарськи облизавши пальці, Ріанна посміхнулася, коли я повторила за нею, а потім сказала:

- Перед весняними обрядами завжди продають багато смаколиків. І не тільки... У Вільєруар прибувають гості з інших земель, привозять свої дари. Чого тільки не побачиш у ці дні. Гноми продають дорогоцінне каміння, фейрі - ароматні олії та найтонші, немов павутиння, тканини.

Ріанна глибоко зітхнула. Мені раптом подумалося, що вона не проти була б забути про свої обладунки й одягнути гарну сукню, вплести у волосся квіти... Я вдивилася в її трохи витягнуте, як у всіх ельфів обличчя, величезні очі з довгими віями... А що? Вона дуже красива. Дивно, що я відразу цього не помітила. Під ребрами в мене неприємно засмоктало... Чи усвідомлює Хейян, що його перший лицар - така красуня?

- Що таке весняні обряди? - я поспішила зайняти голову іншими думками.

- Це обряди, які проводять у день Коронації Королеви. Ними жителі Середзем'я вітають повернення весни у світ. А ти хіба не знаєш про них?

Вона замріяно подивилася на мене. І раптом її погляд змінився - я буквально побачила ту мить, коли вона згадала про те, як саме я опинилася в Середзем'ї.

- Тобі ніхто не розповідав, - відповіла вона сама собі. - Усього цих обрядів шість. Перший починається рано вранці. Він так і називається - Обряд Пробудження, і відбувається на світанку в Долині Квітучих Озер. Ельфійські старійшини і друїди збираються в коло, щоб вимовити стародавні заклинання мовою наших предків. Ти стоятимеш у центрі кола, оточена вінками з лілій і магнолій. Ці квіти символізують чистоту і силу нового сезону. Коли перші промені сонця торкаються горизонту, вони висвітлюють корону, виготовлену зі срібла і вплетених у неї гілок сакури. Вважається, що саме в цей момент магія весни починає свою подорож світом, проникаючи в кожен куточок Середзем'я. А за фактом - саме в цю мить магія Середзем'я проникає в кров королеви...

Ріанна замовкла і з сумнівом подивилася на мене.

- Що? Чому ти так дивишся на мене? - запитала її, а в самої мурашки вздовж хребта побігли, адже я згадала сповнені зловтіхи слова Меріо. - Зі мною станеться щось страшне?

- Не обов'язково, - поспішно відповіла Рі. - Король допоможе тобі пройти цей обряд якомога... легше.

І що б це означало? Але Ріанна замкнулася, вона явно не збиралася бути тією, хто повідомить мені погані вісті.

- Рі, я маю знати все, - а після кількох секунд тяжкого мовчання прошепотіла: - Будь ласка...

- Усе буде добре, - якось надто вже невпевнено сказала вона, і навіть поплескала мене по руці. - Головне, ви з Хейяном маєте... подружитися. Що більше буде між вами, мммм, скажімо, симпатії, то легше ці обряди пройдуть для тебе.

І явно поспішивши змінити тему, продовжила:

- Потім буде мій улюблений обряд - Чаювання Весняних Пелюсток. На галявинах розкладають довгі столи, прикрашені гірляндами з в'юнків і свіжих бутонів. Гості - представники всіх народів, включно з гномами, водяними духами і магами, - збираються, щоб скуштувати особливий напій із трав і квіток, зібраних тільки на світанку. Наприкінці застілля гості кидають пелюстки в повітря, щоб вивільнити енергію щастя й удачі.

- Ти сказала - твій улюблений... Ти що ж, уже бувала на таких обрядах? Мені здалося, що ми з тобою ровесниці.

- Так і є, - засміялася Ріанна. - Ми майже ровесниці. І ти - перша Королева, яка за мого життя зійде на трон. А про цей обряд мені розповідала бабуся. Потім буде обряд «Танець відродження». Кажуть, що якщо під час обряду дівчину запросить на танець фейрі, то цього року вона зустріне своє кохання. Тож, можеш уявити, як у цей день популярні фейрі. А вони, я відкрию тобі секрет, не такі вже й прекрасні, як про них розповідають у казках.

- Це я вже зрозуміла. Нам і про ельфів говорили, що вони прекрасні, добрі, чарівні. А за фактом...

Я раптом зрозуміла, що бовкнула зайвого, покосилася на Ріанну. Ми кілька секунд мовчали, а потім розреготалися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍