Дані Балл - Заручники шлюбу, Дані Балл

Аделіна

Мої підозри підтвердились - до аварії і отруєння Дениса причетний мій батько. Навіщо йому це не зрозуміло. Після того, як він не прийшов до відділу поліції, його подали в розшук. 

Тепер з нами присутній охоронець, він нас супроводжує на роботу, додому, або їде з нами куди й ми. Трохи не комфортно звичайно, але поки що так, сподіваюсь батька скоро знайдуть і все закінчиться. Якщо прибрати всі ці події пов'язані із замахом на життя Дениса, то все наче стало на свої місця. Ми як і раніше багато часу проводимо разом, насолоджуємося один одним, здається ми надолужуємо той час, поки були порізно. Та сьогодні вирішили відпочити окремо, бо я хотіла зустрітись з Лесею, а всі наші зустрічі, коли ми вчотирьох із Владом, постійно погано закінчуються, тому найкращим рішенням було запросити подругу до себе, а Денису поїхати до друга. 

Я вже готувала нам закуски на вечір - виклала горішки, нарізала фрукти, сир, коли почула як відкриваються вхідні двері. Денис вже пішов, тому двері я залишила відчиненими, щоб Леся сама зайшла. 

- Доню, давно не бачилися. - Моя кров захолола від знайомого голосу, я повільно повернула голову в бік батька.

- Що ти тут робиш?

- Я прийшов за тобою.

- Я нікуди з тобою не піду. Тебе розшукує поліція, тобі краще піти до них добровільно.

- Саме через це я опинився тут. 

-Що тобі від мене потрібно?

- Твій чоловік занадто багато наробив галасу, тому я почав втрачати свої гроші, а я не люблю коли так відбувається. Він перейшов всі дозволені межі. Спочатку я дозволив йому погратися в свої ігри - в лицарство, але потім він дозволив собі занадто багато. Почав жалітися батьку, підняв на вуха знайомих чиновників. 

- Він хотів зупинити беззаконня, яке ти чиниш. - Я здивована як взагалі вимовляла хоч якісь слова, мені здавалося все моє тіло заклякло від страху.

- Ще не виріс, щоб лізти в мої справи. Я намагався заспокоїти цього невгамовного, саме його дівчина потрапила під руку, сподівався, що вона допоможе мені, а вона лише облажалася, довелось самотужки доводити все до кінцевого результату. Так і тут не вийшло. Та в мене є ще один чудовий план - ви разом зникнете з моєї дороги назавжди. Я сподівався, що після одруження від тебе не буде проблем, а через тебе ще одна з'явилася.

- Ти ледь не вбив Дениса. Ти маєш сидіти за ґратами за свої злочини. - Він лиш розсміявся.

- Яка ти наївна, точно як твоя мати. 

- До речі ти знаєш, що вона жива? - Від моїх слів з його обличчя зник будь-який натяк на посмішку. Схоже він був не в курсі, що мама жива.

- Жива? Як вона? Я потім з цим розберуся. Зараз в мене інші справи. Ти зараз підеш зі мною, візьмеш телефон, напишеш повідомлення своєму недоумку-чоловіку і ми с тобою поїдемо в одне цікаве місце. 

- Я нікуди не піду з тобою і нічого не буду надсилати. 

- Мене не хвилює твоя думка, ти підеш зі мною і все. Я підготував тобі зустріч з твоїми родичами, бабуся вже зачекалася тебе мабуть. Вона так тебе любила, то ж зрадіє, коли ти відправишся до неї. Я навіть підготую все так, як для них зробив. Ви поїдете з чоловіком і потрапите у випадкову аварію. Вас ще довго будуть згадувати у СМІ, бо ви були такою гарною парою. Обіцяю, що буду тримати траур по тобі. - Від цих слів мене ледь не знудило, рідний батько розповідає, як вб'є мене, таке навіть в кошмарі не насниться. 

- Я знала, що ти їх вбив! Ти - монстр!

- Звичайно я, твій дідусь став дуже підозріло до мене ставитись, збирався відокремити мене від свого бізнесу. - Його очі стали наче скляні, він наче повернувся в той час і божеволів від спогадів. - А я на нього працював наче шалений, тому заслужив все що він мав, ще й терпів твою матір. Вона була жахливою дружиною - ні на що не здатна, нікчемна, слабка, як ти. Я був з нею лише, через те, що мені потрібен був бізнес її батька, я не міг її терпіти взагалі, вона лише інструмент для досягнення мети.

- Ти не маєш права так зі мною говорити і принижувати мою матір! - Я не знаю кого я захищала - жінку яка про мене піклувалась, поки я була маленькою, чи Дану, яка не була такою, як казав про неї батько. Але мене взяла така злість, що я ладна була кинутись на нього за його слова.

- Я маю право на все, не тобі мені вказувати, бігом взяла телефон і пішла зі мною, інакше мені доведеться зробити тобі дуже боляче. А я дуже люблю це робити, ти ж знаєш. - Нажаль знаю. Я не могла просто так здатися йому, за час що ми з Денисом, я почала потрохи видстоювати свої кордони, боротися зі страхами, я майже позбулась панічних атак і здаватись без бою не готова. 

- Я повторюю, що нікуди з тобою не піду, ти не зміниш мою думку погрозами. - В моїй руці все ще був ніж, яким нарізала сир, я міцного його вхопила, стала лицем до джерела своїх страхів і кошмарів. Я намагалась триматися впевнено і зупинити тремтіння в руках.

- Ти дійсно вважаєш, що тебе це врятує? - Він знов розсміявся мені в обличчя. - Чи ти зможеш вдарити мене ножом? Ми обидва знаємо, що ти не здатна на таке, ти - безхребетна істота. - Він почав почав наближатись до мене і повільно протягувати руки. Зараз, або ніколи, якщо я його не зупиню він мене вб'є, він вб'є Дениса, мої мрії так і не стануть реальністю. В одну мить він кинувся на мене, не знаю як я це зробила, але моя рука тримала ніж, який саме зараз стирчав з живота мого батька. Я нанесла ножове поранення своєму батьку. Я вбивця? Він закричав наче дикий звір. 

- Сволота! Ти поплатишся за це. - Від шоку, я витягла ніж з рани і відскочила назад, подалі від батька. Він вже хотів накинутися на мене, як звідкілясь вибігла Леся і розбила пляшку вина об його голову, вона розлетілась на друзки, червона рідина потекла по тілу, а батько звалився на підлогу.

- Добре, що я відповідаю за напої.

- Лесю, як ти вчасно. - Тільки зараз я почала плакати і тремтіти від страху, усвідомлюючи, що тут зараз відбулось. 

Леся викликала поліцію, подзвонила Денису, той примчав з Владом, поки всі їхали подруга намагалась мене заспокоїти. В мене почалась панічна атака, а за нею істерика, я не могла і слова вимовити, лише заїкалася і плакала. Поліція на щастя приїхала швидко, правда батька забрала швидка, але тепер його будуть охороняти, щоб він не втік. Те що він прийшов до нас додому і розказав все сам, дуже нам допомогло у цій справі, відео з камер відразу передали слідчому, тому діло швидко піде. Тим часом хлопці все прибрали, змили кров, вино, скло.