Микола Томащук - Фізарум, Микола Томащук

Розділ 5. Гість

Наприкінці другого тижня одіссеї[1] «Вікінга» Капітан викликав до себе Навігатора, Бортмеханіка та Пілота. Вони сиділи на стільцях навпроти шефа й очікували запитань або наказів.

 - Як там батареї? Заряджаються? – порушив тишу Капітан.

 - Так, - відповів Бортмеханік. – На даний час батареї заряджені на шістдесят сім відсотків. Ще днів зо шість або сім – і можна буде летіти додому.

 - Чи вистачить нам енергії для повернення додому?

 - За моїми розрахунками, до Альфи Центавра[2] долетимо, - констатував Навігатор. – А там доведеться затриматися на кілька днів для підзарядки:  тамтешні зорі яскравіші, ніж оця.

 - Добре, завтра займемося прокладенням курсу. На сьогодні вільні!

Троє колег вийшли з каюти Капітана і нарешті вільно видихнули. Хоч їх шеф і був справедливою та чесною людиною, проте характер мав сталевий. Мало хто витримував його погляд, коли щось було не так.

Тим часом Медик із Біологом робили розтин впійманого «звіра». Зверху об’єкт виглядав, як шапка великого гриба з невеликим виступом, який умовно можна було назвати головою. Всередині неї вчені виявили орган, який пульсував, надсилаючи сигнали по всьому тілу істоти через мережу тканин, схожих на нервову систему. На наближення дослідників даний орган реагував по-різному, тому було зроблено висновок, що даний живий організм орієнтується за допомогою нюху.

Нижня частина істоти нагадувала пористого гриба, а по краях тіла складки утворювали двадцять ніжок довжиною до десяти сантиметрів. Із його пор виділялася дуже слабка соляна кислота у суміші з ферментами для травлення.

Організм отримав назву Fungus Pulvinar, що в перекладі з латині означало «грибна подушка».

Розрізавши пульвінар надвоє, вчені виявили в його центрі невелику порожнину з ознаками гниття. Слиз мав синьо-зелений колір. Медик узяв трохи в пробірку на аналіз.

Ввечері (за корабельним часом) Біолог із товаришем представили свої результати колегам:

 - Підсумовуючи відкриття і досліди, ми виявили, що «жителів» суші на Другій планеті можна умовно поділити на п’ять груп: «трава», «дерева», «черви», «хижаки» та «фізарум».

 - Можна детальніше? – запитав Астрофізик.

 - Так, - продовжив Біолог. – «Трава» представлена різними видами лишайників. Більшість з них ростуть із ґрунту, частина паразитує на інших організмах. «Дерева» являють собою велетенські грибоподібні створіння. Їх поїдають «черви».

 - Подушкоподібні організми – пульвінари – є хижаками цієї планети, - підхопив розповідь Медик.

 - А чому ж тут немає розумного виду істот? – знову подав голос Астрофізик. – Напевно, причиною є часті спалахи материнської зорі?

 - Скоріш за все. Хоча… Умовно розумні істоти тут таки є. – Медик показав пробірку із якоюсь синьо-зеленою речовиною.

 - Ця істота дуже нагадує земний гриб-слизовик Фізарум, - продовжив Біолог. – Для пошуку харчування може відрощувати нові й нові частини, розділяти їх або з’єднувати в мережі, запам’ятовує шлях до їжі. В активній фазі може їсти все, що знайде на суші. По закінченню життєвого циклу застигає, твердіє та утворює на поверхні кульки, «начинені» спорами.

Очі вченого блищали від захвату. Ще б пак! Вчених зацікавить інформація Астрофізика, лідерів держав і бізнесменів – корисні копалини, що їх знайшов Геолог. Астронавтам стануть у нагоді розрахунки Навігатора, але найбільша увага буде прикута саме до відкриттів Біолога. І це не могло не радувати.

 - Єдине, що ми поки що не можемо пояснити, так це те, яким чином фізарум знаходить жертви за десятки кілометрів від себе, - додав Медик. – Можливо, він може «підключитися» до мережі міцелію планети, але…то вже з області фантастики. Науці такі можливості невідомі!

 - Хіба що комп’ютери чи роботи, - вставив репліку Пілот. – Але вони не є живими організмами.

 - Добре, результати роботи зберегти у бортовому журналі, Джейн! – наказав Капітан.

 - Вже зроблено, Капітане! – відповів комп’ютер.

 - На сьогодні у нас все.

Астронавти пішли відпочивати. Капітан, Геолог і Пілот одразу ж заснули, Бортінженер з Навігатором ще з годину грали в шахи, Астрофізик читав книгу «Особливості будови червоних карликів», Медик із Біологом прибрали лабораторію і теж пішли спати. Ніхто не звернув увагу, як фізарум у пробірці збільшився у розмірах, виштовхнув пробку і вирвався на свободу. Після чого піднявся по стіні та зник у системі вентиляції…

[1] Чиї-небудь довгі мандри і/або поневіряння.

[2] Найближча до Сонця зоряна система, що складається з трьох зір: Альфа Центавра A, Альфа Центавра B, Альфа Центавра C.