Петро Рух - СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)

відокремлює людину від життя, відлюбові, від Бога настільки, що в її малесенькому внутрішньому світівона сама є богом, вищою цінністю, центром уваги, а життя, світ, іншихвона сприймає як ресурс для отримання якоїсь власної вигоди, власноїегоїстичної насолоди, задоволення власних егоїстичних цілей та бажань,не спрямованих на благо і щастя інших. Егоїзм не дає людині можливостімати щастя. Якесь своє хворе егоїстичне щастя такій людині пороювдається вирвати, але ж це ніяк не та повнота безперервного справжньогощастя, яке походить з любові і з старань зробити щасливими інших.

Безкорисливадіяльність також є ключем до здорового, стабільного, щасливогосуспільства. Суспільство — це природне середовище, призначене дляпрактики йоги. А практика йоги в свою чергу є природним процесом, одниміз призначень якого є привести суспільство в стан  здорового,стабільного, щасливого балансу. Йога вирішує всі проблеми суспільства,бо всі вони мають джерелом егоїзм. Чому ж суспільство не бере наозброєння йогу? Тому що люди нічого не знають про йогу. Люди взагалінічого на знають про природу егоїзму і про природу любові, пропоступовий систематичний природний процес просвітлення, який, згідно з«Баґавад-ґітою», може бути легко і приємно вбудований в життя кожноїлюдини. Слово просвітлення або сприймається людьми як щось містичне ітуманне, або взагалі лякає їх, асоціюючися з безліччю шахраїв, якіпідв’язуються під цю ідею. Ті люди в сучасному світі, які розмахують«Баґавад-ґітою», трактують її, як правило, спотворено і їхня практикаспотворена. Тобто справжня йога, яка гарантовано поступово веде людинукрок за кроком від одного рівня просвітлення до наступного, сьогодніцілком утрачена. Я знаю достатньо небагато людей, які практикують їїправильно і мають всі бажані результати. Але досвід цих людей,збігаючися з моїм власним досвідом, підтверджує, що правильна практикайоги дійсно працює так, як це описує «Баґавад-ґіта», працює неймовірнопотужно і ефективно. А головне — правильна практика набагато легша занеправильну.

Визначити, правильна ваша практика чи ні,дуже просто. Для цього не потрібно навіть підтвердження від учителя.Коли ви вивчаєте якусь іншу науку, ви потребуєте оцінювання з бокувчителя, ваші успіхи визначає він. Але критерієм успіху в йозі є тількиваше власне оцінювання. Отже, правильна практика — це така практика,через яку ви щодня відчуваєте все більшу свободу, більшу незалежність,більшу самодостатність, більшу впевненість, щодня все краще володієтесобою (тобто ви все менше керовані такими небажаними вами факторами, якстрах, жадність, хтивість, заздрість, гнів тощо, при чому на просунутійстадії практики ви помічаєте, що вони на вас більше геть не впливають,а на досконалій стадії ви помічаєте, що їх просто більше нема в вашійсвідомості), щодня бачите все більше того, чого не бачили раніше(духовні очі поступово все більше відкриваються у вас), ви все більшезвільняєтеся від егоїстичних прив’язаностей, а натомість у вашому серцісходить любов. А головне — щоденно збільшується ваше щастя. Ваш успіх уйозі, ваш рівень просвітленості для вас завжди є очевидним. Це можнапорівняти з тим, як людина, яка їсть їжу, сама безпомилково відчуває іоцінює рівень своєї ситості. Їй не потрібно нікого питати про нього.Але оточення теж помічає сталий прогрес йога за опосередкованимиознаками: він стає розумнішим, добрішим, чутливішим, більш рішучим,успішним, здатним на все більш гармонійні стосунки, чеснішим,шляхетнішим, простішим, приємнішим та все більш і більш радісним.

—Той, хто став на цей шлях, нічого не втрачає. Жодне його зусилля небуває даремним. Навіть незначне просування цим шляхом рятує людину відбагатьох проблем.

Коли ми не практикуємо йогу, деякінаші зусилля можуть бути даремними, бо не все може в нас виходити.Наприклад, ми можемо будувати дім, як раптом якесь стихійне лихозруйнує те, що ми побудували. Якщо ми не практикували йогу, а простобудували дім, усі зусилля, які ми вклали в це будівництво, виявилисямарними. Але наша практика йоги, яка використовує кожну нашу дію якзасіб для щоденного просування в напрямку просвітлення, цілком змінюєцю картину. Тобто, якщо за якихось причин нам не вдалася якась справа,все одно завдяки їй ми зробили кілька кроків у своєму просвітленні, миздобули головне, для чого насправді призначена діяльність людини. Божиття в першу чергу є школою йоги. Зокрема наше студентське,професійне, сімейне, громадське життя. Тож йог ніколи не має збитків,навіть тоді, коли всі інші їх мають.

—Ті, хто йдуть цим шляхом, рішучі та цілеспрямовані. Ніщо не спантеличуєїх. Їхній розум цілісний. Тоді як розум тих, хто не займаються йогою,зазвичай гіллястий, розкиданий і нерішучий.

Рішучістьі послідовність йогові надає постійний, сталий успіх його практики:щодня все більше щастя входить в його життя. Це упевнює його, що вінвсе робить правильно, і спонукує стабільно, послідовно продовжуватисвоюпрактику. Ті, хто не займаються йогою, теж можуть бути успішними всвоїх справах, але ніякий інший успіх, крім успіху в йозі, незабезпечує збільшення непохитного, незалежного від тимчасових обставинстану вічного щастя. Проте кожна душа інтуїтивно відчуває потребу самев такому щасті. І кожна душа відчуває дискомфорт від його відсутності.Тож сягнувши успіху в своїх справах, людина знаходить, що це все одноне те, чого вічно прагне її серце. І вона пробує братися за інше. І таквідбувається впродовж багатьох її життів, доки вона не візьметься запрактику йоги, яка почне давати людині ті результати, які остаточнозадовольнять її головну вічну потребу: потребу в просвітленні.

—Виправи цю двоїстість у своєму розумі через практику йоги, збагнувшисвоє істинне Я. Звільнися від занепокоєння від постійних прагненьпривласнити або зберегти в своїй власності будь-що минуще. Всі потребив воді, які задовольняє маленька криниця, можуть бути відразузадоволені великим водоймищем. Так само той, хто сягнув просвітлення,автоматично отримує всі блага, які інші люди досягають іншимиспособами. Виконуй всі завдання, які ставить перед тобою життя, нешукаючи вигоди. Ніколи не приписуй собі заслуг у своїх успіхах —заслуги завжди належать життю, з яким ти підтримуєш зв'язок через йогу.І ніколи не уникай діяльності, яка вимагається від тебе твоєю природноювідповідальністю перед життям.

Людське суспільствостворене з багатьма цілями, головна з яких: бути ідеальним середовищемдля практики йоги. Йогу неможливо практикувати поза суспільства, таксамо, як школярі не можуть опановувати шкільну програму поза школи.Суспільство є школою йоги, бо саме природне положення людини всуспільстві ставить перед нею завдання, виконання яких веде її допросвітлення. Йогу не варто ігнорувати жодне з цих завдань. Природнавідповідальність йога як члена родини, як члена трудового колективу, якгромадянина своєї держави, як члена глобалізованої світової спільнотиставить перед ним завдання, виконання яких є обов’язковою і невід’ємноючастиною його практики. Інакше йога не працює. Інакше механізм процесупросвітлення не діє. Рух йога до просвітлення завжди спирається на двіноги: перша нога — це внутрішній процес у свідомості йога, якийбезпосередньо зв’язує його з джерелом життя, а друга нога — цезовнішній процес його повсякденної діяльності в соціумі, якийзафіксовує, закріплює, зміцнює та деталізує цей зв’язок, надаючи цьомузв’язкові конкретні форми конкретних якостей його просвітленоїіндивідуальності.

—Виконуй свої обов'язки перед життям без прив'язаності,