Вікторія Вецька - Зваблива ненависть , Вікторія Вецька

— Ну що, вражена? — з гордістю запитав я.

Тіна вдала, що серйозно розмірковувала.

— Хм… Не найгірший результат.

— Ой, визнай уже, що я справився!

Вона зітхнула й усміхнулася:

— Гаразд, молодець. Але якщо думаєш, що це все, то рано радієш.

— Що, ще одне випробування?

— Аякже! Ти ж не думав, що бути нянькою — це тільки смішити й міняти підгузки?

Я глянув на Ромчика, який уже почав тягнутися до коробки з іграшками, і зрозумів, що справжній марафон лише починався.