Аліна Скінтей - Тінь у короні, Аліна Скінтей

Сховище виглядало як величезна кімната з численними полицями, вітринами і ящиками. На полицях лежали стародавні книги, амулети, зброя й інші артефакти, кожен із яких міг би розповісти історію про кров, зраду й магію. На стінах висіли портрети королів і королев минулого, але їхні очі, написані з надприродною точністю, здавалися пильними, мов живі.

Рейґар пройшовся вздовж полиць, його рука ледь торкалася деяких предметів. На одному з постаментів лежав кинджал із чорної сталі, його лезо було вкрито дивними написами. Він затримався біля нього.

— Якби всі знали, що їхній король тримає це під своїм замком... — промовив він тихо, з гіркою іронією в голосі.

Його погляд перескочив на інший артефакт - масивний кристал, у якому, здавалося, застигли блискавки. Цей кристал використовувався предками для зв’язку з невідомими силами, які могли б дати безмежну владу. Але ці сили завжди вимагали плату - і часто занадто високу.

Рейґар зупинився біля однієї з полиць, де лежав старий манускрипт із червоними позначками на обкладинці. Його назва була викарбувана стародавньою мовою: "Тінь Бландвіндів".

Він повільно відкрив книгу, і перше, що побачив, була ілюстрація - древнє ритуальне коло, схоже на те, яке малював вбивця. Очі короля звузилися, а думки заплуталися в хаосі.

— Час нагадує нам про наші борги, — промовив він, закриваючи манускрипт і озираючись на сховище. — І, здається, цей борг уже прийшли забрати.

Його руки стиснулися в кулаки, коли він зрозумів, що минуле більше не бажає залишатися в тіні.