Юлія Ройс - Покохай мене, Юлія Ройс

Ми практично проїжджаємо перехрестя, і в останній момент я бачу перед собою світло фар іншої автівки. Занадто близько. Ще секунда – і все навколо починає розсипатися в буквальному сенсі цього слова. 

Тріск, скрегіт металу і крики… здається, мої. 

Це все, що я пам’ятаю про момент, коли моє життя ледь не обірвалося. Автівку відкинуло наче тенісний м’ячик, і мене з водієм в тому числі. 

Мені здалося, що все це тривало долю секунди, але, мабуть, значно довше. 

А коли стало тихо, я зрозуміла, що це кінець. Розбилося не лише моє серце. Тіло також. 

Я ставлю крапку у цій частині, але не прощаюсь. Продовження уже доступне на сайті і має назву "Кохаю тебе". Запрошую до історії Марка і Теї, буде дуже емоційно))

Я не пам’ятаю свого минулого. Жодної секунди до аварії, котра розділила моє життя на дві частини.

Мої батьки, брат, друзі, захоплення. Все зникло, залишивши чорну прірву в моїй голові.

І лише він, хлопець з блакитними очима, дає мені відчуття, що ми були знайомі раніше.

Він – моя ниточка до повернення спогадів, але чи захочу я повертати їх, коли зрозумію, що насправді забула?

Кінець