Роза Фаєр - Ненависть при світлі , Роза Фаєр
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я кажу все щиро і може не красиво. Що зробиш,я не письменник чи поет. Але мої слова йдуть від самого серця. Саме воно вважає, що їх достатньо.
-Я тебе теж кохаю. І повір,ніяка доля не стане між нами. А якщо спробує,то я піду проти неї,бо без тебе більше не хочу і не можу,-Артур говорив дуже серйозно.
В його голосі не було і натяку на жарт чи щось в цьому роді.
Що не могло мене не захопити. Він потягнувся, щоб отримати поцілунок,але я відійшла.
Під його здивованим поглядом я почала повільно знімати свої речі поки не залишилася в одних трусиках.
Їх я вирішила залишити для нього. Того хто так зачаровано дивився і вже жадібно знімав їх очима.
Я пішла до води, відчуваючи його всім тілом, і легко опустилася в басейн.
-Ти там ще довго?
Кажу це до Артура і грайливо бризкаю в його сторону водою. Він відходить назад, щоб в нього не потрапили каплі і починає роздягатися.
Правда, повільно і зовсім не поспішаючи. Хоча доволі різко і незводячи з мене погляду. Я теж не можу відірвати очей від такого видовища.
Особливо,коли справа доходить до ременя. Серце палає,коли він летить до низу,але найцікавіше ще тільки попереду. Оскільки,наступними він знімає штани разом з боксерами.
Важко ковтаю при вигляді його оголеного члена, який жадає мене не менше, ніж очі Артура. Темні і настільки в'язкі,що не можна вибратися.
Артур прямує до мене,але я відтягую мить і відпливаю на протилежну сторону. При цьому,краєм вуха чую,як він заходить в воду.
Я не встигаю обернутися на тому кінці,бо мене міцно притискають до бортику. Тіло злегка охолоджується від зіткнення з плиткою.
Хоча контрасту майже не відчувається. Оскільки,всі думки зараз не в цьому місці. Я взагалі ні про що не можу думати.
Лише відчувати його гаряче тіло і руки,які захоплюють повністю у свій полон.
Мандрують по найсуттєвіших місцях, приносячи солодку муку. Губи Артура покривають мою шию поцілунками та змушують закрити очі від задоволення і повністю розслабитись.
Я відкидаю голову на його плече,але перш цілую в губи. Мені не хочеться і думати, що щось завадить нам зараз це зробити.
-Я так хочу тебе,-шепочу йому на вухо і цілую злегка прикушуючи його.
-А я тебе ще більше,-різко розвертає мене до себе обличчям.
В вухах калатає серце і моє ,і його,що збилися в одне ціле. Більше не має натяку на ніжність, лише пристрасть.
Артур розводить мої ноги швидкими рухами і впирає спиною всім своїм тілом в бортик. Я дивлюся в його очі і міцно тримаюся руками за його плечі.
Знаю, що він в ніякому разі мене не відпустить,але все ж страхуюся.
Більше не хочеться відтягувати цю солодку мить. Я хочу, щоб ми стали ще ближче і він,наче чує мої думки.
Вторгається в моє тіло одним рухом,вибиваючи все повітря. Не затримується ні на секунду і просто трахає мене.
Я стримую крики задоволення і хочу ще і ще. Ні секунди,ні хвилини спокою.
Поки не приходить перший оргазм.Доки я оговтуюся Артур повертає мене до себе спиною і знову входить.
-Сподіваюся,що ти витримаєш, крихітко,бо в мене на тебе занадто багато планів..
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ненависть при світлі , Роза Фаєр», після закриття браузера.