Альона Гейруш - Обійми пристрасті, Альона Гейруш
- Жанр: Еротика
- Автор: Альона Гейруш
- Ти справді вирішила в такому вигляді піти на вечерю?
-Так, а що тобі не подобається? – піднімаю праву брову та легко прикушую губу.
Його зіниці розширюються, він затискає зуби з такою силою, що видно як ходять його жили на вилицях. Обпікаюче кладе руку мені на ногу та повільно веде вверх до резинки трусиків, гіпнотизуючи мене поглядом.
- Тоді навіщо тобі ця частина гардеробу? – і одним ривком зриває їх з мене.
Я божеволію від такого вчинку, мене ніби приклеїли до тієї стіни і я не можу поворухнутися. Це для мене занадто інтимно, я ніби тону і не можу виплисти на верх, щоб вдихнути повітря.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 1
Розслаблятися мені завжди допомагало віскі – мій улюблений напій. Хоч і дивно, що в мене є щось, що я люблю. Це слово мені незнайоме, адже я з дитбудинку. Батьків своїх не знаю, а тому ще з дитинства був позбавлений батьківської любові. Вийшовши з тієї ями, по-іншому дитячий будинок не назвеш, я подався у кримінальний світ, бо більше було нікуди, а там точно не до любові. Природа наділила мене грізними рисами обличчя, тому спочатку я використовував свій зовнішній вигляд для досягнення власних цілей. Потім я ставав все більш жорстокішим та егоцентричним. Мені вдалося стати безжальним для всіх, чим заслужив почесне місце Дона, простими словами – авторитет у кримінальному середовищі. Всім було достатньо мого погляду, щоб зрозуміти, що їм хана. Варто було мені заговорити, як всі мочилися під себе, виблюдки кляті. Я став тим, про кого боялися говорити. Завжди з холодним розумом, зовні спокійний і впевнений у собі, такий собі кусок сталі, сука. Так і прозвали мене – стальний. Я бачив людей наскрізь та розпізнавав їхні слабкі місця. Саме тому мені було дуже легко ними маніпулювати. Я брав все, чого мені хотілося і ніколи не питав дозволу.
- Руслан, про що задумався? – запитав мене Влад. Він єдина людина, якій я довіряю. Ми з ним разом виросли і все пройшли також разом. Він для мене як рідний молодший брат.
- Згадав минуле…
Тепер ми працюємо з Владом в готельному бізнесі, а з криміналом давно зав’язали. Хоча й дотепер всі питання в кримінальному середовищі без мене не вирішуються. Таких справ стало набагато менше і не треба бруднити руки об недоумків. Але інколи чогось не вистачає.
- Руслан, тобі вже 38 років. Варто задуматися про сім’ю.
- Сім’я?! – розсміявся я.
- Тим навіть не знаєш, що це таке і пропонуєш мені цю так звану «сім’ю».
- Ну блін, невже тобі не хочеться жінку, до якої тебе буде тягнути більше, ніж один раз?
- Такого не буде. Мною ніхто не буде керувати, а особливо жінка.
- Ну як знаєш, а я щасливий, що знайшов таку як моя Каринка. І нічого вона не керує. Чувак, це називається компроміс.
- Так, досить цієї любовної херні. Я стомлений і голодний як собака. Чому так довго нікого немає, щоб зробити замовлення?!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Обійми пристрасті, Альона Гейруш», після закриття браузера.
