Люсі Лі - Роман крізь час, Люсі Лі

Мабуть, теж, не витримавши тієї напруги що зараз вірує між нами чоловік низько загорчавши різко штовхається, врешті наповнюючи мене собою до країв. Бог мій, який він великий. 

Від цього різкого руху та неймовірної затопленості темніє в очах. І я відчуваю перші відлуння оргазму, що солодкими спазмами проходить крізь все моє тіло. Зачіпаючи мою свідомість та відносячи її кудись за межі світобудови.

Хапаючи ротом повітря, та хапаючись руками за чоловічі плечі, намагаюся зібрати себе докупи, але нічого не виходить. З кожним його різким рухом, глибоким поштовхом, що наповнює мене до межі, мене відносить все далі й далі. 

Десь за кордоном свідомості я чую свої хрипкі приглушені крики, та наче зі сторони спостерігаю за двома тілами чоловічим та жіночим що сплелися в одному палкому пристрасному танку кохання. 

Приходжу в себе коли свідомо відчуваю що його теж накриває. Вийшовши з мене, та стиснувши щелепи, Максим важко дихаючи напружившись всім тілом доводить себе до кінця. 

Закривши очі, спирається рукою об вікно. Важко дихаючи, та нависаючи наді мною, чоловік деякий час стоїть мовчки. 

Поки він не бачить нишком розглядаю мужні риси відчуваючи як і досі тремтить від несамовитого задоволення все моє тіло.  

Через довжелезні кілька хвилин Максим нарешті відкриває свої очі й дивиться так, що в мене аж коліна підгинаються. Бо в цих темних проваллях стільки голодної похоті, та тваринної пожадливості, ніби ми хвилину назад зовсім нічим не займалися. 

– Машо, — трохи відсторонившись хрипить низько нахилившись до мого вушка. – Солодка моя, здається, ти, тим що дозволила нарешті тебе добре розпробувати, розбудила в мені хтивого звіра, — чуттєвих губ торкається хижа усмішка. – Тому, маленька, пробач, але я маю намір ще тебе помучити, як найменше декілька разів. Бо мені неймовірно мало.

– Але ж нам сьогодні на роботу, — зглитнувши, шепочу у відповідь, майже згоряючи під його відвертим поглядом. 

– Як твій бос, і голова компанії роблю нам з тобою невеличкий вихідний. Якщо ти не проти? 

Та не очікуючи на мою відповідь підхоплює мене на руки, щоб віднести до своєї спальні. Я так здогадуюсь, щоб продовжити наді мною свої витончені тортури. І я звісно не проти.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно