Аріна Вільде - Мій супер сусід, Аріна Вільде

Глава 23. Кіра

- Не надто коротко? - З сумнівом дивлюся на коротеньку спідницю  і намагаюся не думати про Влада, якого сьогодні вночі чекає сюрприз у вигляді закритих дверей.

- В самий раз! Тільки одягни з нею ось цей топ.

В мене летить білий мереживний топик на бретельках, який Лінка відрила десь у надрах моєї шафи. І вона має рацію: у ньому я виглядаю сексуальною кішечкою.

- І перестань уже дивитися у бік цього балкону та зітхати, наче ти на похорони збираєшся!

- Нічого я не дивлюся туди. - Хапаю гарячу плойку і гребінець, дивлюся на своє відображення в дзеркалі, прикидаючи, що мені зробити на голові. - А зітхаю я, бо мама зателефонувала і сказала, що приїде завтра вранці до міста і загляне до мене. Ти ж знаєш, ми з нею останніми роками погано ладнаємо, до того ж я планувала відіспатися після клубу, а тепер доведеться о шостій ранку вже зустрічати її біля порогу, - тараторю я, намагаючись укласти волосся.

- Ага, вважатимемо, що я повірила.

Об одинадцятій ми викликали таксі і пурхнули з дому. Я з жалем подивилася на двері Влада, але Ліна, побачивши, на що я вирячись, схопила мене за руку і потягла в ліфт.

- Сьогодні ми відкриті для веселощів та нових знайомств, і щоб більше я не бачила цього погляду відданої собаки, - сердито бурчить вона.

- Може, розкажеш, яка муха тебе вкусила? - Вмикаю камеру на телефоні, і ми, не змовляючись, усміхаємося своїм відображенням у величезному дзеркалі.

«Чік» - і на фото  дві щасливі сексуальні дівчини.

Додати до історії Інстаграм. «Вечір з моєю @FoxyLin серце* Веселощі тільки починаються».

- Ніхто мене не кусав, просто дратують ці мужики, які ніяк не можуть визначитися, чого хочуть у житті. Кохаю, не кохаю, хочу, не хочу. Дістало все!

- Професор погано на тебе впливає, - пирхаю я, намагаючись наздогнати її на вулиці і не спіткнутися на високих підборах.

Біля моря вже на повну гуркотить музика, легкий вітерець приносить приємну прохолоду, а два коктейлі на голодний шлунок - легке запаморочення. Ми веселимось, танцюємо, фліртуємо з незнайомими красунчиками, із задоволенням приймаючи від них і знаки уваги, і випивку. Я навіть не відсторонююся, коли якийсь хлопець під час танцю підходить до мене і починає тертись ззаду. Ми рухаємось у ритм музики, і мені добре.

Ми верещимо на все горло, коли на сцену виходить відомий гурт, підспівуємо, стрибаємо, штовхаємося і потрапляємо під вплив загального безумства.

І я навіть не думаю про Влада. Брешу, звичайно: думаю, і ще як.

Чомусь дуже хочеться вибратися з ним кудись, пофліртувати, дізнатися про нього більше, гуляти за руки пляжем і цілуватися через кожні п'ять метрів.

Я стільки випила, що за кілька годин усе перед очима почало кружляти і мені терміново треба було десь сісти.

- Лінео, все, все, я не можу більше! - намагаюся перекричати музику та вирвати подругу з обіймів незнайомця. - Ходімо знайдемо вільне місце, щоб сісти.

Ліна  коситься у бік красеня, кліпає своїми довгими віями та посилає йому повітряний поцілунок, хапає мене за руку і тягне туди, де немає такої кількості народу.

- Шкода, столик не забронювали, але тоді нам довелося б два місяці на сухому пайку сидіти, - зітхає вона, вишукуючи очима хоч один вільний диван чи місце біля бару.

Озираюся на всі боки, цього разу уважно розглядаючи відвідувачів клубу, і з жалем думаю про те, що подруга має рацію: нам тут веселитися не по кишені. Шикарна брюнетка в компанії дорослого чоловіка, кілька смаглявих хлопців, явно не нашої національності, розфуфирені дівчатка, Влад... Що?

Здається, я протверезіла всього за секунду. Кілька разів мигнула, намагаючись відігнати видіння, але воно не зникало. Влад вальяжно сидів за столиком у компанії тієї самої білявої красуні, яка приходила до нього минулого тижня. Потягав щось із склянки, постукуючи пальцями другої руки по столику. Блондинка сиділа, тісно притиснувшись до нього, сміялася і щось шепотіла на вушко. Дикі ревнощі і злість накрили мене з головою, і я розривалася між бажанням підійти до нього і врізати гарненько, і накинутися на першого ліпшого хлопця, щоб відірватися з ним, забувши про цього зрадника.

Так, він нічого мені не обіцяв, так, ми не говорили про наші дивні стосунки, але приходити щоночі до мене, а потім сидіти як ні в чому не бувало з цією блондинкою - поведінка справжнього покидька.

- У тебе такий погляд, ніби ти готова вбити когось... О, я бачу Андрія, з менеджменту, пам'ятаєш? Давай привітаємось. - Ліна тягне мене в протилежний від Влада бік, а я не можу відірвати погляд від них.

Весь настрій випарувався всього за кілька секунд, і ніяких танців та веселощів мені вже не хотілося. Чи це означає, що він прийшов до мене, побачив зачинені двері і вирішив пошукати десерт в іншому місці?

Блондинка накриває його руку своєю, і.... і я налітаю на когось і майже падаю. Відчуваю, як сильні руки притримують мене за поперек, і спочатку помічаю біле поло перед очима, а потім уже усмішку чарівного володаря гарної рівноваги.

Блондин усміхається мені і, переконавшись у тому, що падати я не збираюся, відпускає, але не йде.

- Все нормально? Не забилася? Вибач, це моя провина, задивився. - Хлопець присувається ще ближче, щоб я могла почути його голос крізь звуки музики.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍