Дроянда - Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина , Дроянда

Коли останній удар був нанесений і бій завершився, дівчата важко дихали, але їхні очі світилися азартом. Вони билися достойно, однак брати виявилися спритнішими.

— Ну що, готові виконати обіцянку? — з переможною усмішкою запитав Марк.

Дівчата переглянулися. Вони не були тими, хто боїться тримати слово.

— Гаразд, поцілунок на світанку так поцілунок! — усміхнулася одна з дівчат, підходячи до брата.

Настала тиша. Сонце лише починало підніматися, фарбуючи небо у ніжно-рожеві відтінки. Дівчата наблизилися до своїх суперників і, сором’язливо, але з гордістю, поцілували їх у щоку.

Луція розсміялася:

— От і все, братики, тепер не забувайте про свій сніданок!

— Але ми ж виграли, нам не потрібно готувати! — здивувався один із хлопців.

— Але ви й самі хочете, правда? — хитро підморгнула одна з дівчат.

Брати зітхнули, але усміхнулися. Вони розуміли, що це був лише жарт, і насправді всі вони стали ближчими.

Раптом старійшина клану ступив уперед і, глянувши на всіх серйозним поглядом, мовив:

— Ви довели, що сильні, але тепер на вас чекає новий виклик.

Усі завмерли, відчуваючи, що це буде ще серйозніше випробування, ніж битва між собою.