Микола Васильович Гоголь - Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь

class="empty-line"/>

ОЙ НЕ ШИЙ МЕНІ, НЕНЕЧКО, ОЧІПКА СЬОГО

Ой не ший мені, ненечко, очіпка сього,

Не трать дурно грошів чортзна для кого.

Не пора мені, ненечко, русу косу під чепець ховати,

Буду ще, ненечко, дівчиною гуляти.

Дівчиною гуляннячко краще усього,

А то піду заміж чортзна за кого.

СВАТАВ МЕНЕ, МАТІНКО, ПЕРШИЙ

Сватав мене, матінко, перший,

А той перший ходить кривоверший.

Приспів:

  Не оддавай мене, матінко, за його,

  Буде мені лишенько у його[120].

Сватав мене, матінко, другий,

А той другий — собакам муругим.

Сватав мене, матінко, третій,

А той третій ходить кривоплечий.

Сватав мене, матінко, п’ятий,

Да той п’ятий ходить кривоп’ятий.

Сватав мене, матінко, шостий,

Да той шостий ходить кривохвостий.

Сватав мене, матінко, сьомий,

В того сьомого семеро коней.

Сватав мене, матінко, восьмий,

[А той восьмий та ширококостий].

Сватав мене, мати, дев’ятий,

А той дев’ятий — хороший, багатий.

Приспів:

  Оддай мене, мати, за його,

  Буде мені розкіш у його. 

ГАЛОЧКА МОЯ, ГАЛОЧКА ЧОРНЕНЬКАЯ

— Галочка моя, галочка чорненькая,

Скажи, галочка, де моя миленькая?

— Твоя милая у лузі над водою,

Умивається гарячою сльозою,

Утирається зіллячком-крушиною,

Малює брови синьою й ожиною:

«Хто мені буде вірною дружиною?»

Озоветься дід старий з сідою бородою:

— Піду я, чорномазка, вечеряти з тобою.

— Ой діду, діду з сідою бородою,

Не подоба вечеряти зо мною, молодою.

У тебе борода, як у лузі купина,

А у мене біле личко, як червона калина,

Твоєю бородою припічок замітати,

А моє біле личко чорномазцям ціловати.

МОЛОДІЇ МОЛОДИЦІ

Молодії молодиці,

Ой Бог вам дав чоловіків,

Ой Бог вам дав молоденьких,

А у мене старичище,

Не пускає ні на улицю, ні на йгрище.

А я, молодая, догадалась,

Біленькую постіленьку послала,

Узяла свого старичища та й приспала,

Сама пішла на улицю і погуляла.

Ой видиться, не барилася,

Вечірня зірочка закотилася,

А світова зірочка світилася.

Ой іду я, а не боюся,

Аж мій старичище уже й свище:

— Ой де ж ти була, молодуха моя?

Либонь ти із улиці ізприведена?

— Ой брешеш ти, старичище,

Не була я на улиці, ні на йгрищі,

А у коморі ночувала

Та твоєї худобочки доглядала;

Що корова ряба та теля привела,

А я, молода, та на кошарі була.

Привела корова телушечку,

А чорна й овечка — ягнушечку;

Я молозива надоїла,

У полив’янім горщику наварила,

Взяла свого старичища й одурила.

ТА В ЗЕЛЕНОМУ МАЧКУ

Та в зеленому мачку

Пасла дівчина качку,

Пасучи, загубила,

Шукаючи, заблудила.

Приблудилася в поле,

Аж там мій нелюб оре:

— Помагай Біг тобі, плуже,

Мій несуджений друже!

— Здорова, дівчинонька,

Несуджена дружинонька:

Будеш мені постіль слати,

Та не будеш на їй спати;

Будеш у кроваті стояти,

Будеш нелюба прохати:

«Нелюбе, нелюбочку,

Пусти мене на постілочку,

Уже мої білі ніжки

По морозу походили;

Уже мої білі руки

Та притерпіли муки;

Уже мої карі очі

Не спали сеї ночі;

Уже моя руса коса

По двору помаяла».

Петрівочні пісні

ОЙ ГОРЕ, ГОРЕ, СУХИЙ ДУБ[121]

Ой горе, горе, сухий дуб

Пускає полом’є через води,

А через води на слободи,

Де Катерина біль білила:

— Ой беле ж моя тонка, не біла,

Як я піду за нелюба,

Я тебе, беле, в чорні потчу,

Я ж тебе, беле, у свято ізношу,

Я тебе, беле, шановатиму,

Ніколи із скрині не виниматиму.

Ой горе, горе, сухий дуб

Пускає полом’є через води,

А через води на слободи,

Де Катерина біль білила

Да з тою біллю говорила:

— Ой беле ж моя тонка, біла,

Як я піду за милого,

Я тебе, беле, у будень зношу,

Я тебе, беле, шановатиму,

Від печі горшка відставлятиму.

ОЙ СИВЕНЬКА ЗОЗУЛЕНЬКА[122]

Ой сивенька зозуленька,

Та не куй по діброві,

Не збуди мене, молодої.

Та збудять мене раніш тебе, —

У мене свекорко — не батенько,

У мене свекруха — не матінка,

У мене діверки — не братики,

У мене зовиці — не сестриці.

Та збудять мене раніш тебе:

— Вставай, невістко-неробітниця,

До свого дому некукібниця,

До свого роду непривітниця.

Уже корови на дуброві,

Ти спиш, молода, й у коморі.

Уже телята біля хати,

Ти спиш, молода, у кімнаті.

Уже вівці на крутій гірці,

Ти спиш, молода, у комірці.

Уже свині на долині,

Ти спиш, молода, й у перині.

Уставай, невістко, годі спати,

Раннюю косу одбивати,

Я, молодая, послухала,

Взяла відерце, постукала,

Рядном головоньку й іскутала.

Весільні пісні

ІЗ СУБОТОНЬКИ ТА НА НЕДІЛЕНЬКУ ГОДИНА[123]

Із суботоньки та на неділеньку година,

Та збиралася Федоркова родина,

Та привезла й четверть борошна й на коровай;

Та, хвалить Бога, хороший буде наш коровай.

А із суботоньки та на неділеньку година,

Та збиралася Федоркова родина,

Та привезла горщок масла на коровай,

Хвалить Бога, хороший буде наш коровай.

А із суботоньки та на неділеньку година,

Ізбиралася Федоркова родина,

Та привезла діжку сира на коровай,

Хвалить Бога, хороший буде наш коровай.

Із суботоньки та на неділеньку