Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

Дівчина глипнула на одногрупника. Заради такої очевидної відповіді він пригнав її у вихідний день в Академію?!

 — Звісно, дуже хочу.

 — Тоді я можу дати тобі бажане.

— Ти можеш навчити мене контролювати магію? — уточнила Майя, навіть забувши, що має це приховувати.

— Так. — Майя засяяла. — Тільки за мої послуги доведеться заплатити, — відразу розвіяв ефект дива Ельдар.

— Заплатити? Але мені нема чим платити, — зніяковіла Майя. — Точніше, навряд чи того вистачить.

Ельдар раптом відсторонився від перил і пішов до неї. Дівчина позадкувала, побачивши погляд хлопця. Ні, його зіниці не витягнулися, але це не відміняло лякаючий блиск в синіх очах. Вона вперлася в стінку і поставила перед собою сумку, як останню перешкоду від наступаючої загрози.

— Гроші мене не цікавлять. — Ельдар встав до неї майже впритул. — Ну ж бо, Майє Семироз, невже ще не здогадалася? — Майя тільки очима кліпнула. Дуже важко вражати ідеями, коли тебе приперли до стінки і дивляться так, ніби зібралися живцем заковтнути. Ельдар підступив ближче, і Майя легко розгледіла червоний вогник в його очах. — Майє Семироз, — сказав він, понизивши голос, немов дійсно зібрався її гіпнотизувати, — заплати мені свободою.

Майя тільки здивовано підняла брови.

— Свободою? Тобто с... свободою?..

 — Дістань ключ у батька. В кабінеті я його не знайшов, значить, Семироз, швидше за все, носить його при собі. У тебе більше шансів до нього підібратися, ніж у мене.

 — Але...

 — А натомість, — не дав їй договорити Ельдар, — я допоможу тобі залишитися в Академії і стати однією з кращих учениць на курсі.

 — Тільки... — знову спробувала вставити заперечення Майя.

 — Уяви, як пишатиметься тобою батько.

Майя витягла втиснуту в плечі голову.

 — Пишатися, — повторила вона тихо.

 — Ти згодна? — простягнув хлопець їй долоню.

Майя зам'ялася. Пропозиція звучала заманливо. Та й які у неї варіанти? Вона намагалася сама, але, може, допомога з боку як раз те, чого їй не вистачало?

Майя простягла руку, і Ельдар швидко схопив її.

 — Кароліна, чи не надаси нам послугу.

Ящірка раптом виповзла з-під коміру дівчини і сповзла по руці до їхніх долонь. Так її звуть Кароліна.

 — Що відбувається? — напружилася Майя.

 — Ми закріпимо наш договір магією... і трохи кров'ю, — усміхнувся Ельдар.

Майя ойкнула, коли Кароліна вкусила її за кінчик мізинця. Так само вона вкусила і хлопця. Потім ящірка обхопила їхні долоні в кільце, схопивши себе за хвіст. Сама обіцянка виявилася досить простою. Ельдар сказав, що зобов'язується допомогти Майї стати однією з кращих на курсі. А іспити в кінці семестру стануть показником, як він дотримав свого слова. З боку Майї потрібно в разі успіху правдою і неправдою вкрасти у батька ключ від нашийника і віддати його Ельдару. Цілком зрозумілі умови для кожного.

Коли вони закінчили говорити, луска Кароліни спалахнула мармурово-зеленим, а Майя відчула, як шкіру запекло. Але Ельдар міцно тримав її руку, не давав вирватися.

На щастя, пекло не довго. Потім ящірка відпустила свій хвіст і заповзла на плече хлопця. Майя глянула на звільнену долоню. Під шкіру усмоктувалися руни заклинання їхньої обіцянки.

 «Чи не напросилася я на нові проблеми?»  — неспокійно подумала Майя. Все ж вона уклала договір нехай і наполовину, але з демоном.

 — Коли розпочнемо? — запитала вона.

 — Звичайно ж, зараз, — задоволено посміхнувся Ельдар.