Вікторія Сурен - Фатальне інтерв'ю, Вікторія Сурен

Я: Благаю, не розсилай відео.

Я: Я мовчатиму.

Я: Якщо треба буде, піду в поліцію та доводитиму, що це все брехня.

Я: Тільки не розсилай. Віддам усі гроші!

Я озираюся кругом себе, шукаючи можливі потаємні місця довкола. Готова молитися всіма молитвами, тільки б на телефоні не було прослуховування.

Невідомий: Я б хотів, щоб ти мене кохала та належала тільки мені.

Невідомий: Пограйся зі мною, і тоді я перестану тебе шантажувати.

І саме того моменту мене зриває на гучні ридання, схлипування та можливість задихнутися. Здається, минає вічність перед тим, як можу звестися на ноги та чимшвидше драпанути на кухню, де знаходжу пляшку віскі та попросту п’ю з горла, ігноруючи наступні повідомлення.

Горло обшпарює біль, але він настільки пекучий, що бісовий страх нарешті нажахано верещить, випускаючи мене зі своїх лап, та дозволяє загубитися в нескінченому полі.