Нікколо Макіавеллі - Про військове мистецтво, Нікколо Макіавеллі

вночі вогнями, а вдень — густим димом. Він наказав безперервно подавати сигнали і світлом, і димом, але припинити все, як тільки з’явиться ворог. Ворог, не бачачи звичайних знаків, вирішив, що йде непоміченим, рушив без всяких пересторог і був розбитий.

Бажаючи виманити ворога з укріпленої позиції, Мемнон Родоський послав до ворогів під виглядом перебіжчика одного зі своїх воїнів, який повідомив, що у війську почалися бунти, а більша частина його пішла зовсім. На підтвердження цієї розповіді Мемнон влаштував у себе в таборі удаваний заколот, а противник, який вирішив, що тепер йому вдасться його розбити, пішов у наступ і був розгромлений. Не слід, однак, доводити ворога до відчаю; це зрозумів Цезар під час війни з німцями: він зауважив, що неможливість відступу змушує їх битися до останньої крайності, і відкрив їм дорогу, віддаючи перевагу переслідуванню втікачів перед перемогою над тими, хто захищається. Лукулл, побачивши, що частина наявної в його війську македонської кінноти переходить до ворога, відразу звелів сурмити про наступ і наказав усім іншим військам йти за перебіжчиками. Противник вирішив, що Лукулл починає бій, і кинувся на македонян з такою люттю, що тим довелося захищатися і мимоволі з утікачів перетворитися на бійців.

Дуже важливо після перемоги або до неї захопити місто, якому ти не довіряєш; давнина демонструє чимало прикладів цього мистецтва. Помпей, не довіряючи жителям Катіна, запропонував їм впустити до себе кількох хворих римських солдатів і послав під виглядом хворих добірний загін, який і захопив місто. Публій Валерій, підозрюючи епідаврійців, запросив їх до заміського храму на релігійні святкування, щось на кшталт нашого відпущення гріхів, і, коли весь народ зібрався, він звелів замкнути міські ворота і прийняв назад тільки тих, кого вважав надійними. Олександр Великий, збираючись в Азію і бажаючи забезпечити себе з боку Фракії, взяв із собою перших громадян країни, призначивши їх на різні посади у війську, і замінив їх у Фракії людьми найнижчого походження. Таким чином, він задовольнив аристократію грошима і втримав в покорі народ, позбавивши його вождів.

Однак найкращий засіб залучати на свій бік народи — це доброчесність і справедливість, приклади чого показав в Іспанії Сципіон, повернувши батькові і чоловікові полонену дочку і дружину, і підкорив цим Іспанію більше, ніж зброєю. Цезар в Галлії звелів заплатити за дерева, зрубані на тин для табору, і здобув цим славу справедливості, полегшити йому підкорення країни. Не знаю, чи можу я ще що-небудь додати, оскільки розглянув ніби все, що можна сказати про цей предмет. Залишається пояснити вам способи облоги і захисту фортець, і, якщо ви не заперечуєте, я вам охоче про них розповім.

БАТТІСТА. Ваша люб’язність настільки велика, що ви виконуєте всі наші бажання, і ми навіть не боїмося здатися нескромними, адже ви щедро даєте нам більше, ніж ми зважилися б попросити. Тому скажу вам тільки одне, будьте ласкаві, продовжуйте вашу промову. Я прошу вас тільки — дайте відповідь спочатку на одне питання: чи варто продовжувати війну також взимку, як це прийнято тепер, або вести її тільки влітку, а на зиму відправлятися на стоянку, як це робили в давнину?

ФАБРІЦІО. Ось, що означає мудрий запитувач! Адже я міг би без нього забути про досить важливий предмет. Повторюю, що древні вчиняли у всьому краще і обережніше за нас. Якщо ми часто допускаємо помилки в цивільних справах, то у військових справах ми помиляємося завжди. Немає нічого більш небезпечного і більш необережного за зимову війну, причому для того, хто наступає, вона ще більш небезпечна, ніж для того, хто обороняється. Справа ось у чому: вся строгість військової дисципліни необхідна тільки для того, щоб війська були у повному порядку, коли настає час битви. Ось мета, до якої повинен прагнути кожний полководець, бо бій — це виграш або програш війни.

Хто зуміє краще до нього підготуватися і підтримати в своїй армії міцну дисципліну, той набуває безумовної переваги над противником і може більше розраховувати на перемогу. З іншого боку, немає нічого більш небезпечного для руху військ, ніж пересічена місцевість або холодний і дощовий час. Нерівна місцевість не дозволяє розгорнути війська за всіма правилами військового мистецтва; негода і морози не дають можливості тримати їх гуртом і протиставити противнику єдину масу, а змушують розташовувати їх розрізнено і безладно, враховуючи вимоги замків, міст і сіл, які можуть їх прийняти. Таким чином, вся праця, покладена на створення міцно влаштованої армії, зникне дарма. Не дивуйтеся, що тепер воюють взимку, бо погано навчені війська не розуміють шкоди розрізненого розташування і зовсім не хочуть обтяжувати себе військовими заняттями і дотриманням дисципліни, якої у них немає. Але ж їм варто було б подумати над лихом, до якого вела зимова війна, і згадати, що в 1503 році французів під Гарільяно перемогла зима, а не іспанці.

Я вже говорив вам, що тому, хто наступає доводиться особливо важко, бо погана погода більше шкодить тому, хто воює на чужій землі. Щоб не розбивати свої сили, він змушений терпіти негоду і морози, а якщо він захоче уникнути цих незручностей, доведеться розділити армію на частини. Той, хто обороняється, може, навпаки, обрати зручну місцевість і вичікувати зі свіжими силами, а потім швидко їх зосередити і напасти на окремий ворожий загін, який перед ним не встоїть. Так були розбиті французи і всі, хто нападав взимку на обережного противника. Тому кожен полководець, який не хоче, щоб його війська втратили силу, порядок, дисципліну і доблесть, повинен рішуче повставати проти зимової війни. Римляни хотіли отримати користь зі своїх праць і тому однаково уникали зимових походів, гірської війни, важких умов місцевості і взагалі всього, що завадило б їм показати в усій силі їхню майстерність і доблесть. Цього достатньо для відповіді на ваше запитання. А тепер перейдемо до оборони фортець, облоги міст і мистецтва зводити укріплення.

Книга сьома

ФАБРІЦІО. Передовсім ви маєте знати, що сила міста і фортеці дається їм або природою, або мистецтвом. Вони сильні від природи, якщо оточені водами або болотами, подібно до Мантуї і Феррарі, або побудовані на скелі або великій горі, як Монако і Сан-Лео. Навпаки, фортеці, розташовані на висотах більш-менш доступних, дуже слабкі, особливо при сучасних гарматах і підкопі. Тому їх будують здебільшого на рівних місцях і зміцнюють за допомогою