Тетяна Барматті - Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті

– Представляти зараз усіх вас нашій рятівниці не буду, познайомтесь під час свята, а зараз прошу всіх за стіл.

Дочекавшись, коли всі займуть місця, які їм подобаються, я зітхнула, помітивши, що залишилося місце тільки праворуч від Шанліса. Ось, здавалося б, без цього чоловіка я не зможу вийти за захисний бар’єр, але з ним стільки проблем. Він ніби навмисне вибиває мене з рівноваги.

Ну гаразд, сьогодні у мене зовсім інша місія, так що вперед, побуду трохи каталізатором для інших. Можливо, цей вечір зможе змінити їхні погляди на життя.

Скромно примостившись на стілець, я обвела поглядом усіх присутніх, натягнуто посміхнувшись. Тут також була дама, яка в першу зустріч назвала мене істотою, і мав рацію Сан, ніякої ворожості від неї в мій бік не було. Я навіть сказала б, що всім було все одно. Хоча, іноді й у їхніх очах пробивалася хоч і маленька, але надія на краще майбутнє.

– Наповнюйте свої келихи, сьогодні ми будемо веселитися, як заведено це робити у світі шаси Світлани.

Ну що ж, веселощі мені подобаються! Настав час розворушити цих змій!

_

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно