Ясміна Лав - Одна ніч, Ясміна Лав

- Ти найкраще, що було в моєму житті. - каже Артур, так ніби хоче розповісти величезний секрет.

-Найкоханіша, найпрекрасніша, найкраща дівчина... Яку я коли-небудь зустрічав...

Він договорює і в мене починають литися сльози. 
Ну ось, не витримала.

-Я щось не так сказав? - дивиться в мої заплакані очі чоловік.
-Все чудово....
-А що ж ти плачеш?
-Від щастя....

Чоловік обіймає мене і сміється. А я все не можу заспокоїтись і схлипую на його грудях.

-Дурненька.

Артур цілує мене в голову і погладжує доки я не перестаю плакати.

Тільки зараз розумію, що музика затихла, а ми вже давно стоїмо на одному місці.
Чоловік витирає мої вологі щоки, а потім цілує у носик. Спускається на одне коліно і дістає з кишені піджака темну оксамитову коробочку.
Ооо ... Ні, ні.
Зараз я знову почну плакати.

Глибоко вдихаю і забуваю видихнути, коли Артур відкриває кришечку.

Дуже красива золота каблучка з діамантом у вигляді серця.
На неї так падає світло, що здається вона сяє не менше, ніж зірки у сьогоднішньому небі. 
І що я можу відповісти.

-Так.
-Ти згодна?
-Так.

Артур одягає мені на палець обручку і цілує в губи. 
Зараз я просто впевнена, що це найкраща ніч у моєму житті. І всі сумніви зникають...

Чоловік ніс мене на руках у квартиру і я відчувала як трепетно ​​він ставитися до мене. 
Ніжні дотики і лагідні слова зачаровували.
І цієї ночі він не називав мене Мишкою.

Цієї ночі я була його нареченою...

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно