Андрій Микулін - Концентраційні табори в Совєтському Союзі, Андрій Микулін

таборів знаходиться в м. Улан-Уде, що належить до Бурят-Монгольської АССР. Улан-Уделаг є пересильним пунктом для таборів, розташованих в районі Улан-Батору. В'язні працюють на будівництві залізниці Влас-Батор-Латард, Улан-Батор-Калаган, летовища, автомобілевих шляхів та на паротяговому заводі. Є відомості про існування жіночого табору, ув'язнені якого працюють в хемічній промисловості та на цегольні.

234. Уральськлаг. Управління таборів знаходиться в м. Уральську, Казахстанської ССР. В'язні працюють на будівництві залізниці та на підприємствах місцевої промисловости.

235. Усть-Кам'яногорськ. Табори мають загальне число 45, а управління знаходиться в м. Усть-Кам'яногорську, Казахстанської ССР. В'язні працюють в уранових копальнях та на будівництвах.

236. Усть-Вим. Ця група таборів розташована в Комі АССР вздовж залізниці Котлас-Ухта. Управління знаходиться в Вожаєлі і має ч. 242/8. Відомо про існування 24 окремих таборів. В'язні працюють на будівництві нової залізниці, лісорозробках, в нафтопромисловості, при сплавах лісу по ріках, на тартаках та в місцевій промисловості.

237. Усть-Міль. Табори належать до системи «Дальстроя», а управління знаходиться в Усть-Міль, невеличкому селищі Якутської АССР. В'язні працюють на будівництві залізниці і в копальнях золота.

238. Усть-Ухта. Це група таборів в Комі АССР, управління яких знаходиться в Усть-Ухті і має загальне число 226. В'язні працюють в лісорозробній промисловості, асфальтитових копальнях, по видобуванню з радійової води радія та на будівництві автошляхів. Відомим є про існування 18 окремих таборів, з них декілька жіночих, а також табір для жінок з малими дітьми.

239. Уфалаг. Управління знаходиться в приліській околиці м. Уфа, Башкирської АССР і має ч. 319. В'язні працюють при навантажуванні і розвантажуванні різних матеріялів, у нафтовій промисловості та на будівництві нових підприємств.

240. Ферганалаг. Управління таборів знаходиться в приміській околиці м. Фергана, Ферганської области, Узбекської ССР. В'язні працюють в копальнях бурого вугілля, в нафтовій промисловості та при будівництві зрошувальних каналів.

241. Фрунзелаг. В'язні працюють на будівництвах і в промисловості, а управління знаходиться в м. Фрунзе Киргизької ССР.

242. Хону. Табори розташовані вздовж ріки Індигірки, Якутської ССР. Селище Хону збудоване в'язнями, в якому міститься управління таборів. Воно входить до системи «Дальстроя».

243. Хін-Хан-Же. Про цей табір відомо лише те, що він знаходиться в лісі над річкою Хін-Хан. Табір засекречений, а в'язні працюють в шахті.

244. Хабаровськлаг. Табори мають загальне число 507/16/20, а управління знаходиться в м. Хабаровську, яке збудовано при р. Амур і є центром Хабаровського краю. В'язні працюють на різних працях, переважно на будівництвах та в лісопромисловості.

245. Холмогорлаг. Управління знаходиться в м. Холмогори, Архангельської области, під ч. 42. В'язні працюють в лісопромисловості та на тартаках.

246. Царанлаг. Табір розташований в околиці новозбудованого в'язнями невеликого містечка Царан в Казахській ССР. Докладних відомостей про табір немає.

247. Чуналаг. Табір належить до групи Тайшет-Братськ і входить в систему «Дальстроя». Він призначений як штрафний для в'язнів, покараних вже підчас ув'язнення в концтаборах.

248. Чукотка. Табори розташовані на Чукотському півострові і входять в систему «Дальстроя». Всі вони підпорядковані окремим управлінням, які знаходяться в багатьох невеличких, збудованих в'язнями, селищах.

249. Чарджоу. Управління знаходиться в м. Чарджоу, Туркменської ССР при р. Аму-Дарья. Табори розміщені в околицях Чарджоу.

250. Челябінськ. Табір має ч. 68, управління знаходиться в м. Челябінську, а в'язні працюють в металюргійній та хемічній промисловостях, а також в копальнях вугілля.

251. Чіталаг. Управління знаходиться в м. Чіта, Східнього Забайкалля, яке є центром Чітінської области. Табори розташовані на лівому березі р. Чіти. В'язні працюють в копальнях вугілля.

252. Чкаловлаг. Відомим є існування 11-и окремих таборів. В'язні працюють у військовій промисловості та на будівництві підприємств. Управління знаходиться в м. Чкалов, обласному центрі Чкаловської области, Південного Уралу.

253. Шібенділаг. Табори розташовані в Кузбасі і є відомо про існування окремих управлінь, як Актас, Доменка, Дижґасхан, Майкадук, Медвежка. В'язні працюють в копальнях та на промислових підприємствах.

254. Шадрінськ. Табір має число 514/2, а управління знаходиться в м. Шадрінську, Курганської области. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.

255. Щербаковлаг (кол. Рибінськлаг). Управління таборів знаходиться 15 км від міста Щербакова, Ярославльської области. Рибінськлаг був організований для будівництва водосховища, відомого з назви «Рибінськоє море», та системи каналів, а також металюрґійного комбінату, пальним для якого є воркутське вугілля. Залізна руда привозиться з Кольського півострова. Після закінчення будівництва в'язнів вивезено до інших совєтських концтаборів, а залишено тільки декілька невеликих концтаборів під ч. 259. Більшість теперішніх ув'язнених — це жінки з невеликим терміном засудження.

256. Якутськлаг. Управління знаходиться в м. Якутську, яке збудовано при лівому березі р. Лени і є головним центром Якутської АССР. В'язні працюють на будівництві залізниці Якутськ-Олекмінськ-Аян.

257. Ярославльлаг. Управління таборів знаходиться в м. Ярославлі, центр Ярославльської области. В'язні працюють на промислових підприємствах та на лісорозробній промисловості.

Крім перерахованих тут 257 груп совєтських концтаборів, відомо ще про існування таких таборів: Челкар; Чусовой; Шора (Поволжжя); Новоівановськ (віддалений 2 км на північній схід від Новосибірська в Кемеровському районі і має 4 концтабори); колгосп ім. Чкалова в Бєлохоніца, Кіровської области; Платіна — 84 км на схід від Челябінська; Хальмерія — або долина тисячі вітрів; Долуга-Алтакабай, штрафний концтабір; Яма (Донбас), має 5000 ув'язнених; Чезказкан в Казхстані, що має 6 000 ув'язнених, які працюють з копальнях міді; Екібастуз-Уголь. Докладніших відомостей про ці табори немає.

Свідчення чужинців — поворотців з совєтських концтаборів

Протягом 1955 р. до західньої Европи повернулася після довгого перебування в совєтських концтаборах численна кількість колишніх військовополонених з СССР, які попали до полону під час другої світової війни, в більшості німецькі вояки. Повернулася з концтаборів також частина громадян інших держав та невеличка кількість українців, які вирвалися з червоного пекла. Оповідання і свідчення поворотців-чужинців, живих свідків перебування в совєтських концтаборах, були поміщені в західній пресі, а декотрі з них тепер пишуть свої книжки-спомини про совєтські концтабори.

З цілком зрозумілих причин, поворотці застерегли за собою право в публікаціях свідчень, не подавати до загального відома їхніх імен, прізвищ та особистих таборових нумерів, якими вони були затавровані в совєтських концтаборах. Отже опубліковуючи в цій книжці правдиві свідчення поворотців, їхніх імен та