Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
В історії Українського Січового Стрілецтва Маківка стала символом та завершенням усіх його дотеперішніх духових і фізичних зусиль, трудів і змагань на шляху до наміченої мети – самостійної України. Серед загального упадку духа і зневіри, стрілецький чин на Маківці якимсь могутнім ударом струснув і оживив несподівано українську суспільність. Випрямились похилені голови, почувши про українську славу, ожили приспані надії. Дух гордости заступив покору і страх. Відомості про Маківку кріпили почуття національної гідности. Новий дух вступив в українське громадянство. Дух віри і перемоги. Кожний відчув, що безповоротно проломано останнє забороло духового рабства українців, що корінилося в їх власних душах. Скріпилась віра в неспожиті сили нашого народу, його організаційні і вояцькі здібності, його духові цінності та віра у власне українське військо. Думка про боротьбу за власну державність знову набрала тіла.
Широким відгомоном розійшлась слава про Маківку та УСС між українським народом. Усі українці зі щирим серцем прийняли вістку про перемогу УСС на Маківці. Від усіх груп українського суспільства поплили в табор УСС привіти, політичні заяви, мистецькі твори письменників та народні пісні складені селянами. Українське Січове Стрілецтво отримало в них найкращу оцінку своєї праці від власного народу. І ця оцінка являється по сьогоднішній день найвірнішим образом історичного значення та національно-державної ролі, яку відограло Українське Січове Стрілецтво в житті українського народу.
Дня 5 травня 1915 р. постав на еміграції в Відні новий політичний провід українського народу «Загальна Українська Рада», як розширення дотеперішньої Головної Української Ради. ЗУРада стала репрезентацією всього українського народу на час війни. В її склад увійшов також Союз Визволення України. Була це отже найвища авторитетна репрезентація українців усіх українських земель, якої створення було від довшого часу гарячим бажанням Українського Січового Стрілецтва.
Після бою на Маківці Загальна Українська Рада переслала Українським Січовим Стрільцям дня 12 травня 1915 р. свій привіт такого змісту:[81]
«Українські Січові Стрільці!
Загальна Українська Рада як репрезентація цілого українського народу – без огляду на партійні різниці, на межі краю і кордони держав, – уважає своїм обов'язком промовити від українського народу до Вас, найкращих його синів, справдішніх борців за його долю і волю.
Від самого початку війни глядить наша суспільність на Українських Січових Стрільців з найбільшим подивом, щирою вдячністю, з правдивою гордістю.
Ви молоді високоідейні Сини наші і Браття, що з вибухом війни стали на перший поклик в рядах УСС, що від початку самого перенесли стільки трудів і тяжких хвиль та пережили стільки прикрих недостач і розпучливих розчарувань, а проте все не впали на дусі, не стратили запалу до святої справи і не знизили прапору, – Ви заслужили собі на правдивий подив і щиру вдячність сучасийх і грядучих поколінь!
Незломними і непохнтними рядами Ви йшли туди, куди кликав Вас голос глибоко відчутого і добре зрозумілого обов'язку супроти України!
В обороні прадідної землі, прав і вольностей, освячених кров'ю і смертю народніх мучеників та зрошених потом народніх робітників, – Ваші Товариші віддали своє життя, Ви проливаєте свою кров!!!
Це доказ, як цінити вміє український народ добро свободи і культури – придбання довголітньої праці! В обороні тих високих суспільних дібр уміють українці жертвувати сває найвище індивідуальне добро!
Отсе неоцінена вкладка в нашу власну державну скарбону і цілюще джерело, що обновляє нарід, родить в нім довір'я до себе, будить самопошану та підносить на ті високости, звідки ясно бачиться ціль і до цілі прямується твердо простими шляхами!..
Зі запалом і саможертвою Ви пішли проти ворога, що неволить мільйони українського народу, що хоче цей нарід стерти з лиця землі. Ви пішли, щоб у кривавій боротьбі добути волю мільйонам, щоб з поля пожарів і смерти принести Україні волю!
У Вас віджили давно минулі дні слави українського народу, через Вас повернули часи визвольних воєн України. У Вас воскрес дух Хмельницьких, Мазепів!
На сторожі долі українського народу Шевченко поставив огненне слово – з Шевченкового слова виросли Ви, борці за долю і волю України, – і на сторожі поставили своє тверде залізне діло!
З того діла, з крови і кости Українського Січового Стрілецтва виростає нова Україна! Україну свободолюбну, що змагає до ідеалів демократії, правди і справедливости, Ви вивели на світову арену, поставили перед ареопаг народів культурного світу – як молоду, відроджену, кріпку силу, що заставляє ворогів до розрахунку, жадає назад загарбаного та хоче жити новим, вільним, широким життям!
Ви дали доказ, що український нарід не зрікся своїх прав до самостійного життя та має волю і силу виробити собі ті права кров'ю і залізом. Ви доказали, що століття триваюча неволя не знизила українського народу до ряду покірних рабів, бо український нарід видав з себе Вас, борців за волю.
Ви доказали, що українці не хочуть і ніколи не можуть бути союзниками темряви, реакції і деспотизму, що до останньої краплі крови будуть боронити дорогоцінних скарбів вселюдського поступу, свободи і рівноправности народів перед загарбуючою рукою російського царату!
Своїми кривавими слідами Ви визначили шлях у будуччину українському народові, шлях до волі і незалежности.
Ваша завзята геройська боротьба на полях огня і смерти вінчає Вас лаврами воєнної слави, а українському народові добуває місце між народами Европи. Через це душа українського народу з Вами, через це Ви найближчі і найдорожчі його серцю. Кожне Ваше діло входить в історію України, бо Ви зрозуміли велику одвічальність за це, чого піднялися і доказали, що до цих високих завдань доросли.
Ваші останні геройські бої, світлі побіди сяють для живих блиском невміручої слави, а тим, що полягли, придбали святу вічну пам'ять од рода в рід; український народ сповняють гордістю і родять в його душі нові ясні надії!
Тому Загальна Українська Рада – дякуючи Вам, дорогі Браття за Ваш привіт, щиро поздоровляє Вас
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький», після закриття браузера.